Журавлі.
Журавлі ключем летять
Піднебесним пла́єм,
Діти радісно кричать
І довкола ну скакать
Прастарим звичаєм:
Круцю, круцю, журавлі,
Ваша мати на воді![1]
І глядять на нів з страхом,
А на пів цікаво,
Чи ключ змилить са й кругом
Завертить ся, чи тягом
Геть полетить право?
Круцю, круцю, журавлі,
Ваша мати на воді!
Полетіли журавлі,
З дороги не збились,
А хлопята ті малі
За ключем, пок щез у мглі,
Довго ще дивились.
Круцю, круцю, журавлі,
Ваша мати на воді!
„От неправда, що міні
Баба говорили!
Від йіх пісні журавлі
Не знижались до землі,
Шляху не змилили!“
Круцю, круцю, журавлі,
Ваша мати на воді!
Правда, діти, не все так,
Як бабуся каже,
Та сю казку перший знак,
Перша проба, хоч і як
Зроблена, покаже.
Круцю, круцю, журавлі,
Ваша мати на воді!
Та ростимете, й казки
Не згірш „злотих утят“
В тисячніі вузлики
Ваші простіі думки
Спутають, окрутять.
Круцю, круцю, журавлі,
Ваша мати на воді!
І не ваш ум — з пут берхні
До правди добитись!
Гірш ніж птахи ті блудні
Мете за слова марні
Весь свій вік крутитись…
Круцю, круцю, журавлі,
Ваша мати на воді!
1881.
|
