З вершин і низин (1893)/Ми оси, ми оси!
| ◀ Епілог | З вершин і низин Оси «Ми оси, ми оси!…» |
Був у нас мужик колись ▶ |
|
Ми оси, ми оси!
Хто любить приноси,
Хто любить чуже
До себе горнути,
Хто голих стриже,
Хто вміє тягнути
З робучих людей
Остатнюю свитку,
Сирітських дітей
Здирає як липку,
Хто надто турбуєсь
Сусідським добром,
Нехай нас пильнуєсь,
Бо тнемо жалом.
Ми оси, ми оси!
Хто кльоцом і доси
Чяпить у багні,
Освіти лякаєсь,
Сучасні огні
Клине, проклинає,
Хто рідний наш край
Твердою стіною
Неначе Китай
Бажає обдати,
Ужвою міцною
Наш поступ скувати,
Плащем єзуітським
Нам сонце затьмить,
Туманом несвіцьким
Нам баки забить,
Най стихне й не рухаєсь,
Най геть біжить ціло,
Бо швидко почухаєсь
Там де й не свербіло!
20 марта 1893.