З вершин і низин (1893)/По довгім, важкім отупіню
| ◀ Гриць Турчин | З вершин і низин Зівяле листє «По довгім, важкім отупіню…» |
Не знаю, що мене до тебе тягне ▶ |
|
По довгім, важкім отупіню
Знов трискає хвиля пісень,
Неначе з під попелу разом
Язиками буха огень.
Що щастєм, спокоєм здавалось,
Те попелу тепла верства,
Під нею жаги́ і любови
Не згасла ще іскра жива.
Не згасла ще, тліла, ятрилась,
Помимо сліз моіх роси;
Та вітер повіяв і попіл розвіяв —
Тепер ти огень той згаси!
Ні годі! Не буду гасити!
Най бухає грішний огень!
І серце най рве ся, та вільно най ллє ся
Бурливая хвиля пісень!