З вершин і низин (1893)/Рад би я, весно
| ◀ Весно, ох довго ж на тебе чекати! | З вершин і низин Веснянки «Рад би я, весно…» |
Ой що в полі за димове? ▶ |
|
Рад би я, весно, в весельшіі нути
Радісним співом витати тебе,
В твойій красі ненаглядній втонути,
Злитись з тобою, забути себе.
Рад би я ястребом плавать в блакиті,
Травкою ніжною пнятись з землі,
Хвилею бурхать о скали розбиті,
Мушкою гратись в вечірнім теплі.
Вмерти, з житя розплисти ся на волю,
В рідній землиці спочити від сліз,
Щоб не чуть в серці пекучого болю,
Людськоі муки не бачити скрізь!
1881.