Каватина князя

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Каватина князя
із опери Русалка
Композитор: Даргомизький
Мова оригіналу: російська.Джерело: Юрій Отрошенко. П'єси і переклади співаної поезії — К. : «Арт Економі» — 2012 — 388 с.  Wikipedia-logo.png Стаття у Вікіпедії 

Каватина князя


Ізнов - до цих печальних берегів
Мене веде - незнана мені сила.
Мені взнаки знайомі ці місця,
Я впізнаю навколишні предмети:
Ось - млин старий, він геть вже розвалився.
Веселий шум коліс - давно замовкнув,
Мабуть, спочив - млинар старий!
Дочку свою - оплакував він довго!
А ось і дуб завітний!
В моїх обіймах тут вона
Схилилась і замовкла!
Тут все - серцю миле
Й на згадку наводить
Про юності кращі години і дні.

Колись отут мене стрічала,
Свободного - свободная любов!
Обох нас - блаженство і щастя спіткало,
На жаль, - не надовго прийшлось нам воно
Пройшли незворотньо дні радощів світлих,
Тяжке горювання на серце лягло!
Ой, сам я, безумний, згубив своє щастя!
Було ж - і близьке, і можливе воно!
Було ж - і близьке, і можливе воно!
Тут все мені миле
Й на згадки наводить
Про юності кращі години і дні -
Колись - отут мене стрічала,
Свободного - свободная любов!
Отут, в цьому місці,
У щасті кохання -
Турботи і горе, і все - забував я!
Тут все мені миле
Й на згадку наводить
Про юності кращі, найкращі чуття!
Найкращі чуття!
Блаженство - життя!