кобець

кобець

Ко́бець, бця, м. = Кі́бець. Страхопуда гріх драти, бо він за курами тягне — кобця б'є. Чуб. I. 60.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Ко́бець, бця, м. = Кі́бець. Страхопуда гріх драти, бо він за курами тягне — кобця б'є. Чуб. I. 60.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28