Кобзарь (1876)/Том 1/Три шляхи

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Три шляхи.

Ой три шляхи широкиї
До-купи зійшлися;
На чужину з України
Брати розійшлися;
Покинули стару матір;
Той жінку покинув,
А той сестру, а найменьший —
Молоду дівчину.

Посадила стара мати
Три ясени в полі,
А невістка посадила
Високу тополю;
Три явори посадила
Сестра при долині,
А дівчина заручена —
Червону калину.

Не прийнялись три ясени.
Тополя всихала,
Повсихали три явори,
Калина зівьяла:
Не вертаються три брати.
Плаче стара мати,
Плаче жінка з діточками
В нетопленій хаті;
Сестра плаче — йде шукати
Братів на чужину,
А дівчину заручену
Кладуть в домовину...

Не вертаються три брати, —
По світу блукають,
І три шляхи широкиї
Терном заростають.
1847. Петербургъ.