Кобзарь (1876)/Том 2/І тут, і всюди — скрізь погано!

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Для інших версій цієї роботи див. І тут, і всюди — скрізь погано.


І тут, і всюди — скрізь погано!...
Душа убога встала рано,
Напряла мало та й лягла
Одпочивать собі небога.
А воля душу стерегла...
„Прокинься,“ каже: „плач убога!
Не зійде сонце. Тьма і тьма...
І правди на землі нема!“
Ледача воля одурила
Маленьку душу: Сонце йде
І за собою день веде.
І вже тиї хребетносилі,
Уже ворушаться царі...
І буде правда на землі!...

30 Октября 1860 р. С. Петербургъ.