Кобзарь (1876)/Том 2/Думка

by Тарас Шевченко

◀ Гарно твоя кобза грає

Кобзарь. Том 2 Тарас Шевченко Думка

Полуботко ▶

• Інші версії цієї роботи див. Гоголю • Для робіт з подібними назвами див. Думка

Вікідані

Думка.

За думою дума роєм вилітає:
Одна давить серце, друга роздирає.
А третяя — тихо-тихесенько плаче
У самого серця, ^[1] може й Бог не бачить.

Кому ж її покажу я,
І хто тую мову
Привітає, угадає
Великеє слово?
Всі оглухли, похилились:
В кайданах — байдуже!...
Ти смієшся, а я плачу,
Великий мій друже!
А що вродить з того плачу?
Нічого, мій брате!
Не заревуть в Україні
Вольниї гармати,
Не заріже батько сина,
Рідної дитини; ^[2]
За честь, за віру і за братство,
За славу Вкраїни ^[3]
Не заріже: викохає
Та й продасть в різниці
Москалеві!... Се-б-то, бачиш
Лепта удовиці
Престолові, Отечеству
Та Німоті плата!...
Нехай, брате! А ми будем
Сміяться та плакать.

---

1. У самому серці (Вид. Гергарда.)
2. Своєї дитини (ib.)
3. За честь, славу, за братерство
   За волю Країни (ib.)