Перейти до вмісту

Минуле України в піснях/Посли Деревлян до Ольги

Матеріал з Вікіджерел
Минуле України в піснях
О. Олесь
Посли Деревлян до Ольги
Львів: «Неділя», 1930
ПОСЛИ ДЕРЕВЛЯН
ДО ОЛЬГИ.


Хоч помстились Деревляне,
Та не заснуть у ночі.
Оглядаючись, лягають,
Бачуть Ігоря, сплючи.

Хочуть з Ольгою миритись,
До княгині шлють послів,
І у Київ прибуває
Нагло де-кілька човнів.

І з промовою до Ольги
Обертаються посли:
— „Ми не битися, княгине,
А миритися прийшли.

Ти за вовка вийшла заміж,
Ну й забили ми його,
А тепер тебе ми заміж
Віддамо вже за свого.

Князь наш, Мал, тебе угледів
І відразу покохав
І оце до тебе, Ольго,
Старостів своїх прислав“.


Ольга низько уклонилась
І промовила послам:
— „Йдіть сьогодні в човен спати,
Завтра-ж честь я вам віддам“.

І повірили, зазнались,
Запишалися посли
І по вулицях до човна
Переможцями пішли.

І коли від Ольги вранці
Посланці до їх прийшли,
Ледве глянути схотіли,
Ледве голови звели.

— „Не поїдемо ми кіньми,
Пішки те-ж ми не йдемо, —
Понесіть ви нас у човні!“
— „Щож? гаразд: понесемо“.

Понесли та враз — у яму!
І засипали живцем:
Так — мовляв — і ви мирились
З нашим Ігорем-борцем.

Так помстилася княгиня,
Так помщаються жінки…
Гей, не бійтеся ставати,
Під прапори, вояки!