Мойсей (1905)/IV

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мойсей (1905
Іван Франко
IV
Видання: Львів: накладом Івана Франка, 1905.
IV.

Вчора ви, небожата мої,
Раду радили глупу;
Се хотїв я сказать вам тепер
Замісь першого вступу.

„Ухвалили печать наложить
На язик мій, на душу, —
Тож тепер вам усїм в перекір
Говорити я мушу.

„Зрозумійте й затямте собі,
Ви, слїпцїв поколїнє,
Що як зглушите душу живу,
Заговорить камінє.

„Вчора ви сприсягли ся свій слух
Затикать на промови
Не мої, не тих глиняних уст,
А самого Єгови.


„Бережіть ся, а то він до вас
Заговорить по свому,
Заговорить страшнїйше сто раз,
Як в пустинї рик грому.

„А від слів його гори дрожать
І земля подаєть ся,
Ваше серце як листє в огнї
Зашкрумить і зовєть ся.

„Вчора ви прокляли всякий бунт —
І кляли його всує,
Бо напротив тих глупих проклять
Ваше серце бунтує.

„Бо в те серце Єгова вложив,
Наче квас в прісне тїсто,
Творчі сили, — ті гнатимуть вас
У призначене місто.

„Вчора ви уважали спокій
Найблаженнїйшим станом;
Та чи радив ся ум ваш при тім
З вашим Богом і Паном?


„Чи то він для спокою призвав
З міста Ур та з Гаррана
Авраама і племя його
На луги Канаана?

„Для спокою їх потім водив
По йорданськім поділю?
Семилїтнїм їх голодом гнав
Аж над береги Нїлю?

„Як би хтїв вас в спокою держать,
Наче трупа у криптї,
То ви й доси як сїрі воли
Гнули-б шиї в Єгиптї.

„Тим то буду до вас говорить
Не від себе, а владно,
Щоб ви знали, що з Богом на прю
Виступать непорадно.

„Бо Єгови натягнений лук
І тетива напята,
І наложена стрілка на нїй —
І то ви є стріла та.


„Як стріла вже намірена в цїль,
Наострена до бою,
Чи подоба стрілї говорить:
Я бажаю спокою?

„А що вчора ви тут присягли
На подобу жіноцтва
Більш не слухать обітниць моїх,
Нї погроз, нї пророцтва, —

„То навмисно про все те до вас
Побалакати хочу:
І обітницю дам, що прийде,
Погрожу́ й попророчу.

„І ви мусите слухать, хоч злість
Вбє вам жа́ло студене.
Рад я знать, чия перша рука
Підійметь ся на мене!…“