Молодик/II/Неволя

Молодик. Частина II
Я. Щоголевъ
Пантикапея

• Цей текст написаний одним з ранніх фонетичних правописів до кулішівки.
• Інші версії цієї роботи див. Неволя

1843

Дайте мини́ коня мого,
Дайте вороного;
Пусти́ть мене, пусти́ть мене
Въ поле на дорогу.
Я уздою золотою
Коня зануздаю;
Вйтромъ буйнымъ пронесуся
До ри́дного краю.

Ки́нь козачій — не ледачій-—
Полетить до стана,
Ми́жъ хатами, кури́нями,
Якъ вкопаный, стане.
Та й скочу я зъ вороного,
Землю поци́лую,
Зъ гори́лкою до губъ моихъ
Чарку притулю я.

Тихо, тихо .... нема коня,
Нема вороного, —
Не пускають козаченька
Въ поле на дорогу.
Понесется панъ кошовый
Безъ мене на си́чу;
Зійде сонце въ чисти́мъ поли́ —
Я ёго не зтри́чу.
Буде буйно шабля гостра
Ляха, Турка бити,
Будуть зъ гикомъ Запорожци́
По-морю лити́ти....
Ой колибъ хто подавъ мини́,
Коня вороного,
Ой колибъ хто пустивъ мене
Въ поле на дорогу!...

Я. Щоголевъ.

Ця робота перебуває в суспільному надбанні в усьому світі.

Цей твір перебуває в суспільному надбанні в усьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1929 року і автор помер щонайменше 100 років тому.