Моєму краю/На Катеринославщинї
| ◀ На смерть Лесї Українки | Моєму краю На Катеринославщинї |
Крізь темнії хмари проглянуло яснеє сонце… ▶ |
|
V.
На Катеринославщинї.
Я вранцї роскрила віконце на сонце…
О як менї любо, о як менї мило!
Он скеля висока, де гай зеленїє,
І степ необмежний навколо синїє.
Привітно у вікна хатки осміхнулись —
Біленькії хати села дорогого.
Я шлю їм вітаннє з віконечка мого,
А в далечі — співи якісь розітнулись…
Вітаю тебе, моя рідна країно!
Най сонце тебе як ті вікна зогріє,
Хай знову новими як ранок піснями
Заллєть ся та нива, що в далечі мріє!
Без піснї ми вільно не можемо жити
Ми в пісню життя своє власне вкладаєм
І сходе зоря нам у нїй золотая,
Якої ми вічно в життю дожидаєм…