Над горами сонечко сходить з-за гаю (Гейне/Леся Українка)

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Над горами сонечко сходить з-за гаю



Над горами сонечко сходить з-за гаю,
Отари женуть… Тихий ранішній час.
Ти, любко моя, моє сонце, мій раю,
Коли б я побачив тебе ще хоч раз!

Біжу під віконце дівчиноньки швидко…
«Мандрую! прощай, моє щастя ясне!»
Даремне! в віконці дівчини не видко,
Ще спить… і у сні, може, бачить мене?