Нариси з історії революції на Кубані/Від Видавництва

Матеріал з Вікіджерел

Від Видавництва.

Маючи метою подавати в світ «Матеріяли до історії Української Революції», Видавництво Інституту Громадознавства на цей раз випускає «Нариси з історії революції на Кубані», про що в українській суспільно-політичній літературі досі нічого опубліковано не було. Про Велику Україну маються нариси П. Христюка (4 томи), про Галичину — книга проф. М. Лозинського — називаємо більш помітні праці, — а про Кубань праця П. М. Сулятицького є, здається, перша українською мовою. Таким чином, на українському суспільно-політичному овиді є вже матеріяли про революційний рух майже на всіх наших землях.

Вагу і мету видавання матеріялів до історії української революції не треба узасаднювати — це справа ясна, бо треба передовсім зазначити необхідність збірання матеріялів, доки вони ще не зникли.

Тому Видавництво Інституту Громадознавства постановило, в залежності від матеріяльних засобів, випускати й далі «Матеріяли» включаючи в них, як історичні, політичні, соціологічні описи подій, так і ріжні збірки документів, а також спомини й записки окремих учасників революції. Мемуарна література українська так бідна, що Видавництво має старатися ріжними засобами сприяти написанню і виданню мемуарів з політичного й революційного укр. життя.

Розуміється, вся література, що до історії революції, не може не носити певного відбитку суб'єктивного світогляду авторів, а тому Видавництво, випускаючи «Матеріяли», не висловлює цим ні чиєї думки, не дає ніякої офіціяльної апробати, і за свої твори відповідають тільки автори їх.

Цим шляхом Видавництво звертається до всіх тих осіб нашого громадянства, що брали ту чи иншу участь у визвольній боротьбі, з проханням про виготовлення матеріялів до історії цієї боротьби чи в формі збірок документів, чи окремих монографій, чи споминів і т. п. — і представлення їх Видавництву. Видавництво застерігає що єдиним критерієм при визначенні праць до друку є їх літературні чи історичні вартості, а також хоч відносна об'єктивність, — партійно-політичні та класові переконання авторів залишаються на боці.


 Прага, 1 жовтня 1925.

М. Шаповал.