Нариси з історії революції на Кубані/Передмова
| ◀ Від Видавництва | Нариси з історії революції на Кубані Передмова |
Вступ ▶ |
|
|
Приступаючи до праці, автор поклав був собі завданням зібрати і подати читачеві можливо більше матеріялу з історії революції на Кубані. Умови для досягнення цієї мети були весь час несприятливі. Під рукою не було багатьох важливих документів, і дістати їх з ріжних причин було не можливо. Це иноді приводило до думки припинити працю, і якщо цього не зроблено, то лише з переконання її конечности навіть в недовершеному вигляді.
Сучасне молоде покоління, що буде творити майбутнє, мусить знати минуле, бо в ньому коріння будучого; мусить не тільки власним досвідом, а й за прикладом своїх попередників доходити того, як і чого не слід робити, і навпаки. Про кубанські події хоча написано вже досить багато, але майже виключно росіянами, і крім того, серед цієї літератури, за винятком книжки п. Покровського Г. «Деникинщина» (Берлін, 1923), немає ні однієї праці, що більш-менш систематично освітлювала б історію Кубані останніх років.
Дуже відчувається брак хоча б епізодичних праць і споминів кубанських політичних і громадських діячів, котрі з ріжних причин досі майже нічого не опублікували. Тому автор мусів використовувати иноді особисті спогади і усні оповідання де-кого з бравших участь в тих чи инших подіях.
Це, а також і те, що події, яких доводиться торкатися, ще не покрилися порохом не то що століть, а навіть десятирічь; що вони ось-ось минулися, і безпосередні і посередні наслідки і впливи їх сучасники бачуть і відчувають иноді дуже болісно, — не може, звичайно, гарантувати абсолютної безсторонности. Можливі помилки в опису і розумінні тих чи инших діячів, подій, вчинків, але від них ніхто не забезпечений в подібних умовах. В кожному разі, автор совісно намагався правдиво викласти зібраний ним матеріял і зробити з нього відповідні логічні висновки, часом, може, й не зовсім приємні. Можливо, що є факти і документи, котрі ці висновки змінили б істотно, але, на жаль, і не з власної вини він їх не знає.
Якщо ця праця викличе істотні зауваження, оголошення відповідних фактів і документів і тим спричиниться до всебічного висвітлення революційної доби на Кубані; а це дасть можливість комусь иншому — може на підставі того ж принципу, що минуле вчить, чого і як не слід робити, — написати ліпшу працю про Край, якому автор віддав кращі свої роки і сили, то своє завдання вона виконає.
Для повнішого і яснішого зрозуміння подій автор вважав необхідним стисло торкнутися дореволюційного минулого Кубані. Тут йому довелося стрінутися з тими ж перешкодами, про які сказано вище. Тому, хто захотів би глибше простудіювати це минуле, де-яка література, крім зазначеної в примітках, подається далі (ст. 66).
Всім, хто допомогав ласкаво авторові в виготовленні цієї праці (хто пером, хто книжкою чи документом, хто оповіданням, хто вказівкою, хто терпеливим вислуханням і читанням первітних чернеток), він складає свою сердечну подяку, не перелічуючи всіх зокрема, бо в сучасних умовах нашого життя, така подяка може потягти за собою і яку-небудь неприємність для того, кому дякують.
Цей мотив відпадає, що до організацій і установ, і тому автор
А. з почуттям глибокої вдячности згадує бувший Український Громадський Комітет в Ч. С. Р., що свого часу уділенням літературно-наукової стипендії дав йому фізичну можливість перевести більшу частину праці;
Б. і щиро дякує:
1. Союзові Українських Народніх Товариств м. Нью-Йорку, що започаткував матеріяльну допомогу в справі друку;
2. Українському Інституту Громадознавства в Празі, що теж прийшов на поміч в цій справі з матеріяльного боку, а також дав праці своє ім'я, під яким вже вийшла одна книжка про Кубань п. Івасюка І.;
3. і Українському Громад. Видав. Фондові, що технічно перевів справу друку.
1925, 8-X. м. Прага.
Автор.