Настінне малювання українських хат. Зошит 1. Дніпропетровщина/Різнобарвне мастіння й орнаментальне оздоблювання надвірніх

Матеріал з Вікіджерел
Настінне малювання українських хат. Зошит 1. Дніпропетровщина
Євгенія Берченко
II. Різнобарвне мастіння й орнаментальне оздоблювання надвірніх стін в українських хатах та господарських будівлях
II. РІЗНОБАРВНЕ МАСТІННЯ Й ОРНАМЕНТАЛЬНЕ ОЗДОБЛЮВАННЯ НАДВІРНІХ СТІН В УКРАЇНСЬКИХ ХАТАХ ТА ГОСПОДАРСЬКИХ БУДІВЛЯХ.

На Дніпропетровщині стіни українських хат зокола звичайно побілено; часом їх підсинюють або підголублюють синькою, підзеленюють зелінкою, підсірюють і підчорнюють сажею.

По деяких селах (Капулівка, Олексіївка, Олександрівка, Покровське, Сулицьке) надвірні хатні стіни, як і господарських будівель, мастять у різні кольори; до цього долучають і орнаментальне розмальовання.

Різнобарвне мастіння дає комбінацію білого з кольорами жовто-цинамонових, сіро-чорних та буро-червоних відтінків; сполучаються ці кольори на стінах так:

Чільна та причілкова стіни лишаються білі. А призьбу й облямовання вікон на них примащують в один з названих кольорів. В один з тих самих кольорів вимащують затильну сторону, лишаючи білі облямовання вікна на ній і руб рогу. Орнаментальна стяжка на ній іншого, часто інтенсивнішого забарвлення закінчує цю кольорову площу. Заввишки забарвлена площа затильної стіни різна. В одних хатах вона мало не сягає покрівлі (даху), в інших доходить тільки до середини, а подекуди закінчується й ще нижче.

Мастячи призьбу, закінчують теж смугою інтенсивнішого забарвлення (табл. I).

В дійсності вимащують деякі стіни хати та призьбу в темніші кольори на те, щоб вони не забруднювалися, але що тут є ще й декоративний елемент, бажання оздобити свою хату зокола, — річ безперечна. Це видно вже з того, що до цього поліхромного мастіння долучають часом і орнаментальне малювання, жадними практичними міркуваннями не викликане. Що селянки, окрім ще й утилітарного моменту, мають це забарвлення за оздобу, свідчить і те, що виконують цю роботу вони дуже дбайливо: пильно доглядають, щоб лінії-межі поміж різно забарвленими площами були рівнісінькі, щоб орнаментальні смуги, які закінчують забарвлені площини, були скрізь однакові завширшки, одно слово — щоб не було окові немилих прогріхів. І на селі звичайно знають, «у якої молодиці ловко підведена хата».

Орнаментальне мальовання на стінах зокола буває:

1) на самій призьбі часто в вигляді нескладного геометричного орнаменту з елементами орнаменту рослинного (табл. IV).
2) понад призьбою й на затильній стіні в вигляді безконечного рослинного орнаменту, що немов би вузенькою ґірляндою тягнеться понад орнаментальною смугою, що закінчує барвну площу (табл. II, III).
3) на чільній та причілковій стінах під дахом (стріхою) в формі орнаментального фризу з рослинних мотивів.
4) над надвірніми дверима — безконечний рослинний орнамент, що вузенькою ґірляндою облямовує двері (табл. VI).
5) над вікнами, то як мотив, що вінчає вікно, то як орнаментальне облямовання (табл. II, VI, VII, мал. I).

Кольорування стін, як і орнаментальне мальовання, дають не тільки на хатніх стінах, а й на подвірніх будівлях: підкатах, повітках, кухнях, коморах, хижках, льохах тощо (табл. V, VI, VII, мал. I).

Основне, чим барвлення хатніх стін одрізняється від барвлення господарських будівель, є в тім, що — коли в хаті чільна й тая причілкова стіна, що виходить на вулицю, залишаються білі, — на господарських будівлях усі стіни, а в тому числі й чільну, вимащують у темніший колір; ці будівлі більш ніж хату треба охороняти від забруднення.