Нова школа соціяльного виховання/Оточення
| ◀ Спадщина | Нова школа соціяльного виховання Оточення |
Початок психичного розвитку ▶ |
|
Великий фізичний і духовний вплив утворює оточення, що серед його доводиться дитині жити і розвиватися. Наука визнає, що йому підлягають навіть ембріони. По зародишах курки спостерегли, як ріжно розвинулися вони під впливом світла й тепла. Лесгафт робив експерименти над декількома малими звірятами, і вони виявили на собі великий вплив повітря, світла, тепла, їжі та ріжноколірового проміння. Так, цуценята, вигодовані виключно рослинною їжою, відріжнялися сухим тілом, були слабі, погані, з великим животом і т. п. Вигодовані виключно на мясі — мали округлі форми тіла, але були злющі й страхополохи. Найкраще розвинулися цуценята, вигодовані на молоці. Червоні й жовтогарячі проміння дали найбільше придбання в вазі; цуценята, в них витримані, були дуже солідні й часто між собою гризлись. Виплекані в фіолетовому й блакитному світлі були вялі й апатичні. Найбільшу жвавість цуценята виявляли в зеленому світлі. Усім відомо, як брак світла негативно відбивається на рослинах і на дітях: діти, що виростають в підвалах, куди не досягають проміння сонця, завше мають кволий вигляд і хворіють на рахіт. Діти соняшного півдня значно відріжняються жвавістю рухів, експансивністю почуття й жвавістю думок. На дітях, як на дуже чулих істотах, відбивається вплив не лише загального клімату, а навіть коленої окремої доби — весни, літа, зіми, осени й ріжні години дня. Фізичне життя дитини йде більш інтенсивно в-осени і зімою: з жовтня й до січня збільшується зріст дитини, годівля організму. Найбільш росте вгору дитина з лютого до серпня. Вага найбільш зростає з липня до січня, і майже зовсім не збільшується з лютого до травня. Разом з цим ідо розвиток мязової сили; з дослідів Скойтена й Лобзіна помічають 4 періоди — значний розвиток з жовтня до січня, зменшення з січня до березня, збільшення з квітня до червня і знову ослаблення з липня до вересня. Так само й розумова діяльність зміцнюється з жовтня до січня і падає з січня до березня. Мязова сила виявляється більше літніми місяцями, коли духовна сила павпаки спадає. Лай робить з цього такі висновки: школа затримує фізичний розвиток дитини, канікули треба призначати на період найбільшого занепаду психічної енергії — липень-жовтень, а не серпень-вересень, як того додержуються німецькі школи. Так само не можна призначати іспити на квітень чи на липень, коли дитині важка всяка розумова робота. Ці періоди росту й розвитку дитини звуться ритмом її росту. Найгірший час для розвитку мязових сил для хлопців січень-березень, а для дівчат березень-квітень. Надзвичайне тепло або холод принижують мязову міць.
Крім річного ритму, помічається ще зміна дитячої енергії й на протязі дня, і це треба знати для шкільного роспологу лекцій. На жаль, ще немає певних спостережень щодо впливу цих змін, але вже відомо, що кожна дитина має свій темп для рухів і для процесів мишлення. Цей темп дуже чулий до ріжного часу дня і цей темп є одна з найвиразніших індивідуальних рис особи. Психологічна енергія дитини виявляється не лише в тих чи инших результатах роботи, але 11 у напруженні самого темпу в роботі, з яким дитина ставиться відповідно свойому темпераментові. Спостереження над учнями учительської сєминарії за б місяців виявили такі середні найвищі точки денної енергії: для старших учнів — 11 г. дня та 7 г. веч., а для молодчих — 1 г. дня і 5 г. по обіді. Відповідно цьому можна роскласти лекції. Можна сміло сказати, що кожний клас учнів має свій певний психофізичний темп і ріжну психофізичну енергію, що колихається щоденно, щотижня, щомісяця, щороку. Максимум класної енергії може бути осягнено й до обіда й по обіді. Психічна енергія класа майже однаково виявляється в період від 2 до 4 год., як і від 7 год. ранку до 12. Психічна енергія класа зменшується з березня до липня. Ріжні предмети навчання, перемінки (паузи), свята, неділя мало впливають на зміцнення психічної енергії.
Цікаво простежити вплив оточення на фізичний розвиток, напр., — вплив помешкання. Фіндлей в Глазгові робив досліди в 1908 році над дітьми, що мешкали в 1–2–3 і 4 кімнатах, і виявив такі одміни що до зросту і ваги дітей.
| Помешкання | Вага в кілограмах | Зріст в дюймах | ||
| Хлопці | Дівчатка | Хлопці | Дівчатка | |
| 1 кімната | 52,6 | 51,5 | 46,6 | 46,3 |
| 2 ” | 56,1 | 54,7 | 48,1 | 47,8 |
| 3 ” | 60,6 | 59,4 | 50,5 | 49,6 |
| 4 ” | 64,3 | 65,5 | 51,3 | 51,6 |
Другі досліди теж показують вплив помешкання і взагалі економічного становища. Цікаві досліди Ницефора по школах Лозанни: вимірювання вбогих і заможніх дітей. Діти батьків заможніх мають більші середні цифри і ваги і зросту, ширини грудей, обсягу голови, мозкових здібностей, відпору втоми — усе перебільшує над вбогими дітей одного віку, полу й нації. Відома дослідниця дітей пані Гош Ернст каже, що економічне становище родини, змога батьків дати дітям світле, здорове помешкання і достаточну їжу, і навпаки — недостатки батьків, більше впливають і розріжняють дітей, аніж їх приналежність до ріжних націй. Не менше впливає на дітей кількість і якість їжі. Вона їм потрібна не лише, як поповнення втрати, а як матеріял для розвитку, для зросту тіла, усього організму. Треба з великою увагою ставитися до підтримання нервової системи, бо її більш усього дратують. Їжа мусить бути ріжноманітна, бо немає такої страви, яка мала б у собі всі потрібні годуючі матеріяли; міра їжі мусить бути добре визначена для кожної дитини: ані замало, ані занадто багато. Найкорисніша страва з углеводів, білків та жирів. Після 2–3 годин по їжі найкраще йде всяка праця. Бельгійський педагог Рума звертає увагу на те, що приймання їжі підлягає впливу ріжних доб року: низька температура повітря викликає більше вживання хліба, а літом воно зменшується (причини цього ще не досить вияснені). Мязова праця потрібує більше хліба. Їжа має безпосередній вплив на дитячий організм. Професор Гейне в Празі дає такі вказівки щодо смертности дітей: вигодованих матіррю — 7,4, годувальницею — 7,7, молоком корови чи кози — 42, і штучно вигодованих — 125,7. В Парижі досліди встановили, що за тиждень вмірає 30 годованих груддю і 260 вигодованих соскою. Ще гірше становище дітей серед фабричного робітництва. На деяких фабриках в Англії записано за рік 90 абортів, з них 21 мертворожденних і до 60 немовляток вмерло в конвульсіях (фабрика свинцевих білил). В Нотепгеймі з 1000 дітей вмірає 200. В 1898 р. в Німеччині самих дітей, що працюють на фабриках, налічувалося 544,280. В кустарній промисловості діти молодше 10 літ складають 56 %. По деяких місцевостях діти починають працювати з 3 літ, по инших дітям доводиться працювати до півночі, — це все дуже погано відбивається на їх здоровлі, на фізичпому розвиткові, погано також виливає й на моральний стан; помічено, що місцевості, де працюють діти малого віку на фабриках, дають більший відсоток малолітніх злочинців. Багато спостережень виявляють негативний вплив школи на фізичний розвиток дітей. Перший шкільний рік дає 17 % захорувань, а останній 40–50 %. В перші місяці шкільного життя вага дівчат (в школах м. Галле) зменшилась на ¾ кілограма. Серед дітей 13–14 літ, коли зростають вимоги гімназіальної науки, кількість дитячих хороб підвищується на 60–70 %, зростає нервовість дітей, їхня короткозорість. З дослідів у Стокгольмі (в Швеції) малокровність виявляється лише у 7 % учнів, в кінці 2-го року у 15 %, кровотеча з носу у 4 %, брак апетиту у 6,6–13,6 %, болі голови у 2,2 %–10,9 %.
На цей вплив оточення сучасні педагоги змагаються реагувати ріжними заходами. Бельгійський педагог Рума радить установити постійний догляд лікаря, вести періодичні записи фізичного стану дітей, анкети за їх родинне життя, завести по всіх школах обов'язкові гарячі сніданки, малокровним давати рибячий жир, періодичні ванни, душі. Літом слабих учнів посилати на 2–3 тижні в санаторії або в села на працю. Самі школи радять закладати не в містах, а поза міськими мурами, в лісі. Такі школи вперше були організовані в Німеччині під Шарлотенбургом, дві під Берліном, в Мюльгаузені, під Дрезденом. В Шарлотенбурзі школу розміщено в бараках в стилі норвежських ферм; під Мюльгаузеном і під Ліоном (у Франції) — в покинутих власниками замках. Учні Мюльгаузенської лісової школи за 6 місяців придбали майже такеж побільшення ваги, яке в звичайних умовах можуть придбати лише за цілий рік. Міський трамвай одвозив дітей до тієї школи і привозив їх увечері додому. Англійські соціологи вимагають будування нових міст цілком у садах — т. зв. Cités jardins. Таке місто є в околицях Лондону — Лагворт в Бурнвіллі. Тут дітки 11 літ мають зросту 4 ф. 7 д., а вага більше 31 кгр. і на 8 сантим. ширші груди. Так роспочинається в Європі охорона дитинства з боку його фізичного розвитку. «Наші обов'язки, наша відповідальність відносно дітей», пише Елена Кей (Вік дитини), «що-далі з ходом поступу стають більш серіозними. Громадянство навчиться попереджати усякі страждання неповинних діток. Настане час, коли на кожну дитину будуть дивитися, як на скарбовну святощ, а само материнство стане святим. Щоб поліпшити род людський, треба перетворити наші звичаї, наші почуття і перш за все звернути увагу на становище матері й дитини. Коли вулиця, фабрика повернуть дітей під рідну стріху, коли мати не буде без потреби виснажуватися на позахатній праці, тільки тоді й здійсниться природне виховання Руссо та Спепсера, і ми зможемо справді підготовити дитину до життя, міцну, здорову, чулу, розумну.» Тепер уже можна зазначити деякі школи, що відповідають таким вимогам, як от, напр., в Англії школа Редді, школа Лаверізана (Ruskin Home School). В школі Редді живуть і вчаться хлопці від 11 до 18 літ. До 15 літ всі одержують однакову загальну освіту, далі шляхи росходяться по ріжних індивідуальних нахилах, додержуються природнього звязку між ріжними шкільними науками, а також між наукою й життям. Математики вчать на ріжних вираховуваннях, вимірюваннях, ручної праці — на будівлі човнів, пташиних садків, спортивних майданів. Лекції історії пояснюють сучасне соціяльне життя. В школі утворюється свій парлямент, в якому розвязуються ріжні справи з шкільного життя і більш широких колективів. Історія, географія і природознавство тісно між собою звязані. Велика увага звернена на релігійне й моральне виховання. Естетичне виховання через музику, широке знання літератури. Контакт з батьками. Сплять учні від 9 год. веч. до 6 рано. В 7 год. 1-й сніданок, гімнастика, 1-а лекція (кожна по 45 хв.), 2-й сніданок, прибірання спалень, 2-а лекція, закуска, 3-я лекція, ванна й обід. Після обіду заняття музикою і ручною працею: малювання, столярство, праця в саду, спорт. Після чаю 4-а лекція, далі загальне зібрання з співами, віршами; потім вечеря, молитва — і сон. Школа Лаверізана повстала, як справжній протест проти старої школи, де в класах напихали до 150 дітей, де їх б'ють, отупляють механічною балаканиною на незручних ослонах. Лаверізан умістив в соціялістичному органі Clarion заклик до поновлення школи і свій погляд на нове виховання. Відгукнулось 25 дітей хлопців і дівчат. Навчання провадиться більш під голим небом, діти купаються в морі, вони плавають, їздять човнами, улаштовують цікаві екскурсії, працюють в саду, столярують, доглядають шкільну екотипу. Хлопці набіраються мужности не для яких сварок та бійок з товаришами, а в твердій витриманості, усі учні дуже ввічливі до сторонніх людей, привітні. При школі немає церкви, і до других церков дітей не водять, але проводиться самостійно обране навчання вірі. Іноді на бе́резі моря слухають оповідання про Ісуса Христа, про Будду, про світлого Бога Аполлона. Поважають усяку віру, і в кожній людині шанують її обоготворенність. Багато вчаться природознавству, роблять спостереження, малюють. Вчаться мови: німецької, французької. Історії починають вчитися з місцевих пам'ятників, багато мандрують з учнями по історичних місцевостях, їздять навіть за кордон, щоб знайомити учнів з широким світом. В школі не вживають жадних кар, жадних іспитів, ані нагород. Школа ставить собі завдання — дати громадянству психічно і фізично здорових людей, з певним напрямком, добрим серцем, чулим до чужого горя, до чужої долі й краси.
Не менше за фізичне оточення впливають на дитину й соціяльні фактори — коло кого й з ким саме живе дитина, але цей вплив визнається наукою слабішим за вплив спадщини. Тут уже виступає деяка свідомість і нам треба звернути увагу на те, як вона потроху виробляється в дитині.