Нотатки мандрівника/Промахнувся

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нотатки мандрівника
Ол. Досвітній
Промахнувся
Книгоспілка, 1929
ПРОМАХНУВСЯ.

Сьогодні тепла година. Неділя. Квіти біржоторговельної Німеччини ще сплять після нічних оргій. По вичищених за ніч асфальтованих панелях сонно, але святочно проходжуються лише прикащики, клерки, та конторські панночки. Йноді проскочить авто, прогуде автобус та заверещить розхитаний, німецької „доскональної“ техніки жовта трясогузка — трамвай. Поліцай поважно похожає на перехресті вулиці, поблискуючи своєю лакованою каскою-драгункою. Але раптом всі спиняються. — Увага! Кілька шерегів юнаків в зелених куценьких штанцях і кашкетиках.

Зелений прапор спереду. Ноги в такт, легенька, веселенька, німецька патріотична пісня… Люди усміхаються… раді. Задоволено крутить вуса поліціянт, що чемно дав дорогу юнакам…

Фашиська молодь.

Насупроти, на чардак в оксамитному халаті висунулась заливна баранина з дрібною щетиною на голові, яку тримає трьохступнева шия. Конячою усмішкою розчавила пельку. Покивала пухлою рукою…

Але ззаду в далині знову ще більший загін марширує…

Пика в халаті розкрила ще раз пельку, капустяним мішком мотнулась в двері хати, гукнувши туди: „дай квіти!“ і подалась до покоїв.

За хвилину винесла чудовий пучок квітів, з корінців яких ще капала вода…

Халат втопив на мить квіти до своєї пики певне нюхнувши їх в-останнє й прожогом кинув у новий гурт юнаків…

Але обличчя вмент скривилося невимовним жахом, а простягнуті руки так і лишилися в повітрі…

Квіти впали під ноги юнаків, що несли червоний прапор… Це вже не були одноманітні зелено-вбрані бойскавти… робітничі блузи, сорочки, жакети мішалися з жіночими сірими, темними охватами — кашкети, брилі.

Молоді, веселі, задьористо-погрозливі обличчя…

Повітря бухнуло:

„Ми молодая гвардія селян, робітників!!!“

Комсомольці робили контр-демонстрацію фашистятам…

На панелі скислі обличчя: де-не-де промінцем радісний блиск очей.

Не диво. Гешефтмахерський квартал…

Пика насупроти наче змій зиркнула… просичала прокляття, погрозливо мотнула догори в мій бік підборіддям і зникла в дверях темних покоїв…

Промахнувся…

А вслід йому знизу хтось з юнаків шпурнув назад на балкон квіти. Пучок розсипався прахом.