огир
| огир |
|
|
О́гир, ра, м. = Огер. Прискочив перше до Камили, як огир добрий до кобили. Котл. Ен. VI. 61.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
| огир |
|
|
О́гир, ра, м. = Огер. Прискочив перше до Камили, як огир добрий до кобили. Котл. Ен. VI. 61.