окрайка
| окрайка |
|
|
Окра́йка, ки, ж. = Окравка. Kolb. I. 37. Ум. Окра́єчка.
О́кра́вка, ки, ж. 1) Кромка, кайма (суконная). Оторвавъ ее отъ края ткани, ею женщины обыкновенно подпоясываются, поэтому окравка — часто женскій поясъ; въ Александр. у. — вязаный женскій поясъ. Картату плахту червоною окравкою підперезали. ЗОЮР. II. 290. 2) Обрѣзокъ. Ум. Окра́вочка. Чуб. III. 395.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924