опецьок
| опецьок |
|
|
Опе́цьок, цька, м. = Оклецьок 2.
Окле́цьок, цька, м. 1) Обрубокъ. 2) Неуклюжее толстое дитя.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
| опецьок |
|
|
Опе́цьок, цька, м. = Оклецьок 2.
Окле́цьок, цька, м. 1) Обрубокъ. 2) Неуклюжее толстое дитя.