опруг

опруг

Опру́г, га, м. 1) Кругъ. Шух. I. 278. 2) = Упруг. З ранку до снідання опруг, до обід другий, до полудня третій, до вечора — четвертий. Константиногр. у.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924