П'єси і переклади співаної поезії/Не жалкую, що звідав

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(За А. Апухтіним)


Не жалкую, що звідав, що вихилив, — спив
  Самотужки свій келих — хотінь.
Що до мрій і надій, що їх в серці носив,
  Ти лишалась — холодна, мов — тінь.

Не жалкую, що ти не любила мене:
  Я кохання не вартий твого.
У розлуці кохання моє запальне
  Хай катує мене одного.

Що ходив — навпросте́ць, що життя — ізгуби́в, —
  Я не відаю з того жалю́...
Мій відча́й і мій бі́ль —
    Що я ма́ло любив!..
  Що тебе́ — безнаді́йно — люблю!..