Пальмове гилля (1901)/Знову серце заболїло
| ◀ Горді пальми… Думні лаври… | Пальмове гилля (1901) Самотою на чужинї «Знову серце заболїло…» |
На приморському безлюддї ▶ |
|
Знову серце заболїло,
Знов ущерть набігло горя…
Я пішов собі із міста
На безлюдний беріг моря.
Пісочаная рівни́на…
Море-ж — гребнї голубії.
Піна бєть ся в побережжє…
Вітерець із моря віє…
Задивив ся я на море,
Хвилї плещуть ся об ноги.
Їх глухеє воркотїннє
Заколисує трівоги.
Сонце граєть ся у водах,
В тому сріблї та кришталї.
В цілім морі — щастє й радість —
Роспливлись мої печалї…