Пальмове гилля (1901)/На приморському безлюддї

by А. Кримський

◀ Знову серце заболїло

Пальмове гилля (1901) А. Кримський Самотою на чужинї «На приморському безлюддї…»

Аж чую: „туп-туп!“ ▶

Львів: Українсько-руська видавнича спілка, 1901

На приморському безлюддї
Обернув ся я в дитину:
Гарні мушлї підбераю;
Вгляджу кращі, — давнї кину.

Різнобарвнеє креміннє
Заповнило всї кишенї.
Ще-ж камінчики найкращі
Я несу у себе в жменї.

Я сїдаю на піскови,
Впорядковую ті скарби;
По дитячому радїю
На красу, на пишні фарби.

Море плеще… Ясне сонце
Так велично тоне в морі…
Мушлї — втїха!… І спитав я:
Чи-ж бува на сьвітї горе?“