писок
писок
|
|
Пи́сок, ску, м. 1) Лицо; морда. Чуб. I. 263. Писок роспустив, як циган файду. Чуб. I. 262. 2) Носокъ косы. См. Коса 1. Шух. I. 169. 3) Мысокъ на рѣкѣ. Харьк. г. 4) Качечі пи́ски. Раст. Alisma plantago. Вх. Пч. I. 8.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924