Повна збірка веселих віршів/Панна й парубок

Матеріал з Вікіджерел
Повна збірка веселих віршів
Степан Руданський
Приказки на мужиків і козаків
Панна й парубок
• Цей текст написаний желехівкою. Джерсі-Сіті: «Свобода», 1915
Панна й парубок.

Задумала з погонича
Панна кепкувати:
Зачинає до прикладу
Із ним розмовляти.

 — Повєдз, каже: кланям, панє.
 „Та що-ж? Кланям, панє”.
 А вона йому і каже:
 — Ґалґан єстесь, Янє!

Повєдз єще мнє: ковадло.
„Що-ж, панно? Ковадло!”
А вона йому і каже:
— Ґлупі ти як садло!

 А повєдз мнє єще: земби!”
 „Та що-ж, панно? Земби!”
 А вона йому і каже:
 — Поцалуй пса в ґемби.


Розізлив ся наш погонич,
Аж пужалном пише,
Тай говорить: „А ну, панно!
Скажіть менї: дишель:

 Подумала собі панна…
 — Та цуж? каже: дишель!
 А погонич її каже:
 „Трястя-ж вашій мамі!”

— Та якжеж то? панна каже:
Таж то нє пшистало!
— „Дармо, панно: не пристало, —
Аби за то стало!…”

 
——o——