Поезії/400 полк

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

400 полк

У 1918-му році, коли тільки організовано частини, з яких виросла 45-та
дивізія, (комполку 400, Колісникові, доручено ліквідувати куркульське
повстання в його ріднім селі, де була на той час його мала дитина.

 Полями їде Іван Колісник,
 до луки сідла головою поник.

 Полями йде чотирьохсотий полк
 за комполку своїм за Колісником.

 На Плоске село наступ іде.
 Киває киях. Кукурудза цвіте.

 Мов тихо, мов мирно у Плоскім селі,
 але там повстання зняли куркулі.

 Куркулі одбиваються сьомий день,
 чотирьохсотий полк у наступ йде.

 Зненацька голову звів Колісник,
 і знак рукою. І полк ізник,

 Розсипались по кукурудзі сотні,
 киває киях.
 Колісник
 виїжджає на шлях.
 Перед ним у долині рідне село,
 хати за хатами, в полях лягло.

 Курять дахи. Риплять журавлі.
 Мов тихо, мов мирно у ріднім селі.

 Серед дахів тих в дах один
 на шпилі,
 і під дахом тим
 Колісників син.

 Веселий хлопець—і буде боєць
 завзятий, залізний—такий як отець,

 Шляхом поволі ступає кінь,
 шляхом до села, де комполків син.

 Але раптом прорвало липневий лад
 з гвинтівок, а одрізів, з кулеметів,
 з гармат.

 Всі хати, всі хати, що були на шпилі,
 вогонь ураганний спалив до землі.

 Розбито, розгромлено все на шпилі,
 розбіглись, здались, полягли куркулі.

 Поволі ступав комполків кінь,
 туди, де був дах, де комполків син.

 Веселий хлопець—і буде боєць
 завзятий, залізний—такий як отець.

 Поволі ступав комполків кінь...
 Гей, ви! Гей, баби! Де мій хлопець? Мій син!

 Похмурі, закурені стали сотні.
 Перед ними рядно. І син на рядні.

 Голова розбита. І руки в крові.
 Очей засклілих не видно з повік.

 Зненацька голову звів Колісник,
 і знак рукою. І полк застиг.

 Полк струнко! Увага. Ви бачите дим?
 Наша путь до Кодиму. Вперед на Кодим.

 Полями бреде липневий день.
 Дорога курить. Кукурудза цвіте.

 Полями йде чотирьохсотий полк
 за комполку своїм, за Колісником.

 Полями іде Іван Колісник,
 до луки сідла головою поник.

1931