Поезії (Свідзінський, 1940)/Я пам'ятаю по дощі
| ◀ Туча з райдугою і громом | Поезії «Я пам'ятаю по дощі…» |
Рано прокинусь ▶ |
|
Я пам'ятаю по дощі
Розволохатяні кущі,
І сріберний одлеглий грім,
І за рікою сизий дим
Понад волоттям луговим.
Ліщини памолодь шумку
Я обережно розгорнув,
І в свіжу тінь її зарнув,
І на притоптанім піску
Угледів нори диких пчіл
І трепети довгастих крил.
Той день у спогаді моїм —
Немов одірваний листок.
Ударив летом голубим
Дитинства сонний колосок,
Зронив свій образ, як росу,
І зник у віддалях часу
Як сріберний, одлеглий грім
1929