поліг
поліг
|
|
По́ліг, логу, м. 1) Низменное мѣсто у рѣки. 2) = Покіс. Шух. I. 170.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
|
|
По́ліг, логу, м. 1) Низменное мѣсто у рѣки. 2) = Покіс. Шух. I. 170.