Привезено зїлля з трох гір на весїлля/Людова пісня

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Привезено зїлля з трох гір на весїлля
Людова пісня (Невідомий автор)
• Цей текст написаний желехівкою. Львів: «Молода Муза», 1907

Незнаний автор.

Людова пісня.

Брови чорні, очи чорні
Любо подивить ся!
Личко твоє, мов калина,
Чим же не влюбить ся?
Ручки білі, стан тоненький
Голос соловіний,
Чом такої не любити —
Боже мій єдиний!
Як погляне, засьмієть ся, —
Душа замірає.
Правду сказать, і в столицї
Кращої не має.
Брови чорні, очи карі,
Личко — як калина —
Та не знаю, чия буде,
То лиха година!
Як би Бог дав, щоб я з нею
Шлюбом обручив ся,
Під скло в рамки-б її вправив,
Сїв би тай дивив ся.

Ця робота перебуває у суспільному надбанні згідно зі статтею 10 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» де зазначається, що не є об'єктом авторського права:

  • твори народної творчості (фольклор);
  • видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).
Суспільне надбання

Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах.


  • Робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах, тому що вона опублікована до 1 січня 1928 року.