Привезено зїлля з трох гір на весїлля/Людова пісня

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Привезено зїлля з трох гір на весїлля
Людова пісня
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI

Незнаний автор.

Людова пісня.

Брови чорні, очи чорні
Любо подивить ся!
Личко твоє, мов калина,
Чим же не влюбить ся?
Ручки білі, стан тоненький
Голос соловіний,
Чом такої не любити —
Боже мій єдиний!
Як погляне, засьмієть ся, —
Душа замірає.
Правду сказать, і в столицьї
Кращої не має.
Брови чорні, очи карі,
Личко — як калина —
Та не знаю, чия буде,
То лиха година!
Як би Бог дав, щоб я з нею
Шлюбом обручив ся,
Під скло в рамки-б її вправив,
Сїв би тай дивив ся.