Привезено зїлля з трох гір на весїлля/Хай щебечуть поцїлунки

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Привезено зїлля з трох гір на весїлля (1907
Хай щебечуть поцїлунки (Олександр Олесь)
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Цей текст написаний желехівкою.
Видання: Львів: «Молода Муза», 1907.

Хай щебечуть поцїлунки.

Хай щебечуть поцїлунки,
Як пташки в весняний час…
Не лякайсь, моя кохана, —
Не почують нас.

Не дізнатись їм нїколи,
Чом зимою пишно так
Розцьвітає мак рожевий
В тебе на щоках.

Хай дивують ся і кажуть:
„Мов… дзвінки гудуть в степах…
Мабуть хтось з дороги збив ся
І блука в снїгах“.


Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах та Україні.


  • Робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах, тому що вона опублікована до 1 січня 1925 року.
  • Термін дії авторських прав на цей твір в Україні закінчився до 1 січня 2001 року, коли почала діяти нова редакція закону України про авторські й суміжні права, що збільшила термін дії копірайту з 50 до 70 років.
  • Автор помер у 1944 році, тому ця робота є у суспільному надбанні у тих країнах, де авторське право діє на протязі життя автора плюс 75 років чи менше. Ця робота може бути у суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.