Природно-заповідний фонд Київської області/Джерела інформації про природно-заповідний фонд Київської області
| ◀ Вступ | Природно-заповідний фонд Київської області Джерела інформації про природно-заповідний фонд Київської області |
Історія формування ПЗФ Київщини ▶ |
|
|
Аналізуючи сучасний стан природно-заповідного фонду Київської області, ми зібрали та опрацювали практично всі доступні джерела тематичної інформації. Нажаль, такі відомості виявились дуже обмеженими, а для частини територій ПЗФ – взагалі відсутніми.
Основними джерелами даних стали: по-перше, оригінальні наукові обґрунтування, згідно з якими території ПЗФ створювались в минулому, по-друге, книги «Природно-заповідний фонд Української РСР» (1986), «Оберігайте заповідні об’єкти Київщини» (1997) і «Гордість заповідної Київщини» (1997), які відповідно містять мінімальну інформацію про всі наявні на 1997 рік території ПЗФ. Третім джерелом інформації стали наукові публікації щодо окремих територій ПЗФ, кількість яких виявилася вкрай обмеженою, а кількість згаданих в них заповідних територій взагалі мізерною.
В архіві Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області (далі – Держуправління) на час, коли ми розпочали збір інформації, було виявлено копії наукових обґрунтувань 78 територій та об’єктів ПЗФ, 20 з яких створені після 2008 року. У зв’язку з цим ми були змушені звертатися до описів та зведень, що були наведені в різних публікаціях. Так, в книзі «Природно-заповідний фонд Української РСР» наявні дуже стислі відомості ще про 55 заповідних територій Київської області. Публікації «Гордість заповідної Київщини» та «Оберігайте заповідні об’єкти Київщини» доповнюють новою інформацією 47 описів з попередньої книги, та містять описи ще 30 територій. В результаті було виявлено, що інформація по 17 територіях ПЗФ Київщини взагалі відсутня. Для цих територій наявним є лише рішення про створення та зазначено відомості про їх адміністративне розташування.
Ще одним джерелом інформації про існуючі та перспективні об’єкти ПЗФ Київщини мали б стати наукові статті, присвячені окремим об’єктам ПЗФ. Нажаль, тут також виявлена неабияка прогалина. Більшість територій ПЗФ області не є результатом довгострокової роботи науковців або об’єктами моніторингу бодай окремих груп рослин або тварин. Тому наукова література описує лише декілька територій, що охороняються, зокрема заказник «Тулинецькі переліски», заповідне урочище «Бабка», пам’ятки природи «Роблена Могила», «Хвощ великий», дендропарк «Олександрія» та РЛП «Трахтемирів» і практично не включає відомості щодо решти ПЗФ області.
На відміну від ряду інших областей, станом на початок 2012 року, для Київщини відсутні джерела в мережі інтернет, де можна було б ознайомитися з переліком ПЗФ області, їх описами та картосхемами. Інформація про це відсутня на сайті Держуправління http://ecokiev.com.ua та порталі Мінприроди http://menr.gov.ua, а також на сайті «Заповідна Україна» http://www.reserves.in.ua. Загальну схему природно-заповідного фонду країни приведено на великомасштабній карті сайту http://www.nature.land.kiev.ua, де показані місця розташування частини об’єктів ПЗФ області. Відповідний розділ відсутній у Вікіпедії http://uk.wikipedia.org (знову таки – на відміну від інших областей). Лише окремі описи та перелік об’єктів ПЗФ області знаходимо на http://ukrainaincognita.com. Також, урізаний вп’ятеро перелік об’єктів ПЗФ міститься і на сайті Державної екологічної інспекції в Київській області http://www.deiko.gov.ua.
Вказані вище джерела інформації також частково містять дані про території, перспективні для включення до природно-заповідного фонду області. Так, в книзі «Гордість заповідної Київщини» подано значний обсяг перспективних на той час територій ПЗФ, підготовлених на основі напрацьованих авторами книги наукових обґрунтувань. Значна частина перспективних в 1997 році території ПЗФ сьогодні є створеними. Більшість об’єктів з числа описаних в книзі перспективних ПЗФ можна легко співставити з існуючими нині (за винятком низки вікових та меморіальних дерев, що мають дуже загальні описи щодо їх розміщення та подібні між собою назви). Серед іншого, автори книги розглядають можливість створення великого заповідного об’єкту в гирловій частині р. Прип’ять, що сьогодні реалізовано в формі заказника «Чорнобильський спеціальний». Також книга подає рішення рішення Київської обласної Ради від 10.03.1994 «Про резервування цінних природних територій під заповідання», більшість яких не містяться серед поданих у книзі описів перспективних об’єктів ПЗФ і не відомі з будь-яких інших джерел. Наші звернення до Держуправління, Київської обласної ради та Київської обласної державної адміністрації не дали можливості побачити оригінал зазначеного рішення і тим більше – додатки до нього із описами згаданих в рішенні перспективних об’єктів ПЗФ.
Не менш складною виявилася й ситуація з картографічними матеріалами щодо конфігурації та розміщення територій ПЗФ Київщини. На момент початку нашої роботи в Держуправлінні, яке потенційно є головним і єдиним державним органом в якому повинен міститись вичерпний набір максимально повної інформацій щодо існуючих і перспективних територїй ПЗФ області, не було навіть примітивних картографічних матеріалів для деяких з них. Така проблема відома і для деяких інших областей.