Природно-заповідний фонд Київської області/Проектовані території та об’єкти ПЗФ Київщини

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Природно-заповідний фонд Київської області
Василюк О., Костюшин В., Норенко К., Плига А., Прекрасна Є., Коломицев Г., Фатікова М
Існуючі території та об’єкти ПЗФ Київщини
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
ПРОЕКТОВАНІ ТЕРИТОРІЇ ТА ОБ’ЄКТИ ПЗФ КИЇВЩИНИ

В цьому розділі зібрані відомості з наукових обґрунтувань та інших зібраних нами матеріалів, які містять інформацію про проектовані та пропоновані в різний час нові території та об’єкти ПЗФ Київської області. Розміщені в розділі тексти є лише витримками з оригінальних матеріалів і не є повними їх описами.

Описи розміщені в порядку від об’єктів загальнодержавного значення до об’єктів місцевого значення та згруповані згідно таблиці у Додатку 2 в порядку по адміністративних районах.

Території та об’єкти загальнодержавного значення

1. Національний природний парк «Дніпровсько-Тетерівський»

Національний природний парк площею 30 600 га пропонується створити у межах Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства, на території Вишгородського та Іванківського районів у межах п’яти сільських рад: Вахівської, Богданівської, Сухоліської, Страхоліської, Руднє-Димерської. Створення даного об’єкта передбачено Указом Президента України від 01.12.2008 р. № 1129/2008.

Флора даного об’єкта налічує понад 260 видів вищих рослин. У лісах, що представлені малопорушеними екосистемами, зростають верба чорнична, сон широколистий та сон лучний, що занесені до Червоної книги України. У верхів’ях р. Жидок збереглася в майже непорушеному стані унікальна болотна флора Полісся, що зникла в багатьох інших місцях внаслідок осушувальної меліорації. Тут також наявні популяції цінних видів, таких як бобівник трилистий, образки болотяні та теліптеріс болотяний, що рекомендовані до внесення в Червоний список Київської області. У водоймах, утворених річками Жидок та Хохора трапляється також рідкісна комахоїдна рослина альдрованда пухирчаста, яку занесено до Червоної книги України. Особливу цінність становить фауна хребетних тварин та риб. На території проектованого НПП поширена сова сіра, сич хатній, яструб великий та підсоколик великий. Усі ці птахи охороняються згідно з Додатком ІІ Бернської Конвенції. З осілих птахів велику цінність становлять популяції гніздуючих тут червонокнижних лелеки чорного та орлана-білохвоста.

На території проектованого НПП відомо три археологічні пам’ятки: поселення часів бронзи у с. Дудки та с. Ритні, а також курганна група у с. Завадівка.

Джерело: Наукове обгрунтування створення Національного природного парку «Дніпровсько-Тетерівський». Укладачі: Подобайло А. В., Остапченко Л. І., Парнікоза І. Ю., Борейко В. Є.

2. Біосферний заповідник у зоні відчуження ЧАЕС

У зоні відчуження ЧАЕС планується створити біосферний заповідник площею 260000 га. У 2005 році громадська організація «Зелена Україна» виконала проект «Підготовка наукового обґрунтування створення нового заповідного об’єкта – біосферного заповідника «Чорнобильська зона». Зонування проектованого заповідника запропоновано у відповідності із зонуванням зони відчуження ЧАЕС за рівнями забруднення її радіонуклідами. До заповідної зони мають бути включені п’ятикілометрова зона забруднення, гирло р. Прип’яті, лісові масиви та перелоги північніше залізниці, ліси та перелоги на південь від залізниці в межах лінії с. Клівіни – Товстий ліс – Бовище – Луб’янка до р. Ілля, лісовий масив у центральній частині Дитятківського лісництва, смуга чорновільхового лісу вздовж дренажного каналу Зимовище-Брагинка, північна частину Машівського лісництва, лівобережні заплаву р. Прип’ять в межах р. Муравка – Краснянський старик між новою і старою дамбами, перелоги біля сіл Когород – Роз’їждже, перелоги в лівобережній заплаві р. Ілля на південь від с. Ільїнці та перелоги між селами Вільшанка – Стара Рудня – Весняне між р. Ілля та трасою Чорнобиль-Поліське. Решту ділянок пропонується включити у буферну зону та зону антропогенних ландшафтів. До складу проектованого біосферного заповідника також необхідно включити загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення «Чорнобильський спеціальний» площею 48870 га, який створено Указом Президента України від 13.08.2007р. № 700/2007.

Джерело: Проект «Підготовка наукового обгрунтування створення нового заповідного об’єкту – біосферного заповдіника «Чорнобильська зона», 2005)

3. Національний природний парк «Дівички»

Проектований національний природний парк розміщується на лівому березі Канівського водосховища у Бориспільському районі Київської області. Територія НПП займає фрагмент терасованої алювіальної долини р. Дніпро. Об’єкт належить до Північнопридніпровської терасової низовинної області Лівобережно-Дніпровської лісостепової провінції.

Лучно-болотна рослинність території представлена невеликими фрагментами в межах заплавної частини проектованого НПП, а також на досить великих за площею заболочених ділянках. Найбільшу площу у проектованому національному парку займає псамофільна рослинність, представлена ксерофітними луками на верхівках та схилах піщаних гряд. Такі луки сформовані переважно кострицею Беккера, куничником наземним та келерією сизою. До складу флористичного ядра входять також щавель горобиний, миколайчики плоскі, гвоздика Борбаша, енотера дворічна, хвощ польовий, полин дніпровський, очитки шестирядний та їдкий, конюшина польова. Лісова рослинність представлена декількома головними типами: фрагментами соснових борів та суборів та листяних лісів на боровій терасі, а також листяними лісами заплави.

Особливу цінність становлять популяції денних та нічних хижих птахів, адже тут поширена сови сіра та вухата, сич хатній, яструб великий та підсоколик великий, канюк звичайний та зимняк. Усі ці птахи охороняються згідно Додатку ІІ до Бернської Конвенції. На гніздуванні тут відмічені підорлик малий, змієїд, боривітер звичайний, шуліка чорний. Тут гніздується також орлан-білохвіст, що занесений до Червоної книги України. Комплекс островів та куртин очерету, є одним з найважливіших місць гніздування колоніальних водно-болотних птахів в акваторії середнього Дніпра. Тут розміщено колонії болотяних крячків – крячка білощокого та чорного. Відмічено гніздування чапель – сірої та рудої, чепури великої. Чапл сіра утворює дві колонії в центральній частині водосховища. Ці поселення розташовані в зарослях очерету поруч з гніздуваннями чепури великої. Відмічено також гніздування бугая та бугайчика, лебедя-шипуна, гуски сірої, водяної курочки, болотяного луня, ремеза та синиці вусатої. Всі ці види охороняються згідно Положень ІІ і ІІІ Бернської конвенції. На піщаних дюнах також гніздує куликсорока, занесений до Червоної книги України. В середній частині Канівського водосховища на піщаному острові навпроти с. БаликоЩучинка розташовується колонія баклана великого, в якій нараховується близько 100 пар. Під час сезонних міграції велика кількість перелітних водоплавних птахів зупиняється в акваторії проектованого НПП для перепочинку (зокрема мартинові, брижачі, коловодники та кулики роду Calidris). Територію включено до міжнародної мережі ІВА територій BirdLife International за номером 017.

На території об’єкта відмічені горностай та видра, занесені до Червоної книги України.

Джерело: Наукове обгрунтування створення Національного природного парку «Дівички». Укладачі: Прекрасна Є. П., Василюк О. В., Домашевський С. В., Парнікоза І. Ю., Фатікова М. А., Надєіна О. В., Норенко К. М.

4. Національний природний парк «Подесіння»

Проектований НПП «Подесіння» займає територію всієї української частини заплави річки Десни орієнтовною площею 407139,3 га. У межах Чернігівської області проектований НПП займає приблизно 387040,9 га, Київської – близько 20 098,46 га у межах Вишгородського та Броварського районів. Створення об’єкта передбачене Указом Президента України від 1.12.2008 р. № 1129/2008.

На території проектованого НПП зустрічаються види, занесені до Червоної книги України: любка зеленоквіткова, лілія лісова, водяний горіх плаваючий, сальвінія плаваюча, плаун річний, пальчатокорінники Фукса, м’ясочервоний, травневий. У заплаві Десни також поширені види, що охороняються на обласному рівні в Чернігівській області: латаття біле та сніжно-біле, валеріана висока, віхалка гілляста, та рідкісні у регіоні водні рослини: кушир плоскоостий, різуха велика. В урочищі Долматів ліс, що знаходиться нижче гирла р. Івотка, виявлено реліктову папороть – страусове перо звичайне. На території майбутнього НПП поширені рідкісні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України: формації водяного горіха плаваючого, сальвінії плаваючої, а також глечиків жовтих та латаття сніжно-білого. Тут гніздяться чернь білоока та коловодник ставковий, занесені до Червоної книги України. Заплава Десни відіграє також значну роль як одне з небагатьох постійних місць мешкання в Україні рідкісного кулика – баранця великого, що занесений до Міжнародної Червоної книги та списку глобально вразливих птахів Європи.

У долині Десни наявні дві території, що входять до переліку водно-болотних угіддь міжнародного значення, що знаходяться під охороню Рамсарської конвенції: № 1 – «Заплава Десни», № 2 – «Заплава Десни між м. Остер та с. Смолин».

До території проектованого НПП на території Київської області входять існуючі заказники загальнодержавного значення «Дніпровсько-Деснянський» та «Журавлиний», а також заказники місцевого значення «Чернинський» та «Пірнівський».

Джерело: Наукове обґрунтування створення Національного природного парку «Подесіння». Укладачі: Акімов І. А., Мосякін С. Л., Костюшин В. А., Василюк О. В., Іноземцева Д. М., Полянська К.В., Борисенко К. А.

5. Національний природничий парк «Росичі»

Об’єкт площею 1 305 га розташований на околицях сіл Дешки, Біївці, Калинівка, Половецьке та Москаленки Богуславського району. Тут, у середній течії р. Рось в межах її заплави наявні природні ділянки, поєднані у цілісну екосистему, які є мережею розгалужених балок та мішаних лісів. Це один із залишків типового для Наддніпрянщини балково-заплавного ландшафту. Це знижена місцевість, частково заросла лозою, навколо зростає сосново-березовий ліс, з домішкою вільхи, осоки, дуба червоного, верби, віком 50—70 років. Флористичне ядро, досить різноманітне. Тут зростають цінні види лікарських рослин: звіробій, цикорій, парило звичайне. Особливу природну цінність мають острови р. Рось, які є місцем гніздування чаплі сірої, лебедів-шипунів та інших видів водно-болотних птахів. Також тут мешкають бобри, ондатри, наявне поселення борсуків.

Джерело: Наукове обґрунтування створення Національного природного парку «Росичі». Укладачі: Люрин І. Б., Пидюра П. І.

6. Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Коженицький»

Територія, пропонована для створення заказника, знаходиться в середній течії Росі і включає ділянки право- і лівобережної заплави, русло, борову та лесову тераси лівого берега. Адміністративно об’єкт розташовано у Білоцерківському районі, між с. Шкарівка і с. Коженики.

Рослинність території, що пропонується для створення заказника, представлена водною, болотною, лучною (гігромезофітні та мезофітні луки) та лісовою рослинністю (заплавні вільхові та вербові ліси, борові соснові ліси, грабові та дубово-грабові ліси лесової тераси). На території відмічено локалітети 26 рідкісних видів, зокрема: 1 виду, що занесений до Червоного списку МСОП (ластовень руський); 5 видів, занесених до Червоної книги України (підсніжник білосніжний, любка дволиста, любка зеленоквіткова, пальчатокорінник травневий, скополія карніолійська); 3 видів з Червоного списку водних макрофітів України (вольфія безкоренева, латаття біле, глечики жовті); 17 видів, що потребують регіональної охорони (аконіт Бессера, осока болотна, шабельник болотний, верес звичайний, пальчатокорінник травневий, наперстянка великоквіткова, косарики черепитчасті та ін.).

Джерело: Наукове обгрунтування створення ботанічного заказника загальнодержавного значення «Коженицький». Укладач: Куземко А. А.

Території та об’єкти місцевого значення

7. Іхтіологічний заказник місцевого значення «Косівський»

Територія заказника включає ділянку річки Рось від греблі в с. Косівка до с. Рачки Володарського району. Загальна площа об’єкта складає 82 га. Землекористувачами вказаної території є Косівська, Зрайківська, Рачківська сільські ради.

Ботанічну цінність об’єкту становлять угруповання водних макрофітів, в тому числі глечики жовті, що включені до Зеленої книги України. Серед макрофауни зареєстровано 80 видів макрозоофітосу, 22 види зооперифітону, 54 види макрозообентосу, що створюють харчову базу для живлення більшості видів риб. На даній ділянці Росі мешкають 19 видів риб, а саме: ялець звичайний, плітка звичайна, краснопірка звичайна, верховодка звичайна, верховка звичайна, гірчак європейський, чебачок амурський, пічкур звичайний, короп звичайний (сазан), карась сріблястий, щипавка звичайна, минь річковий, сом європейський, триголкова колючка, судак звичайний, окунь звичайний, йорж звичайний, бичок пісочник, бичок цуцик. Шість видів охороняються ІІІ Додатком Бернської конвенції: гірчак європейський, верховка звичайна, щипавка звичайна, сом європейський, бички пісочник та цуцик. У Червоному списку Міжнародного союзу охорони природи короп і бичок пісочник зазначаються як недостатньо вивчені. Особливої уваги заслуговують такі рідкісні види як ялець звичайний і минь річковий.

Джерело: Наукове обґрунтування створення іхтіологічного заказника місцевого значення «Косівський». Укладачі: Куцоконь Ю. К., Парнікоза І. Ю., Василюк О. В.

8. Іхтіологічний заказник місцевого значення «Білоцерківський»

Проектований заказник розташовується в Білоцерківському районі та має площу 60 га. Об’єкт включає ділянку річки Рось від греблі в с. Глибічка до верхньої межі дендропарку «Олександрія».

У складі флори даної території присутні регіонально-рідкісні види, такі як аспленій північний, що зрідка трапляється по розщелинах гранітних виходів. На степових схилах понад Россю подекуди лишилися фрагменти заростей ковили волосистої, що занесена до Червоної книги України, а її угруповання – Зеленою книгою України. Також трапляється сон лучний, що також занесений до Червоної книги України. На ділянці Росі, яка пропонується до заповідання, мешкають 26 видів риб, а саме: головень європейський, плітка звичайна, краснопірка звичайна, верховодка звичайна, верховка звичайна, лящ звичайний, білизна європейська, товстолобик білий, гірчак європейський, чебачок амурський, пічкур звичайний, короп звичайний (сазан), карась сріблястий, лин звичайний, щипавка звичайна, в’юн звичайний, сом європейський, щука звичайна, мала південна колючка, триголкова колючка, судак звичайний, окунь звичайний, йорж звичайний, бичок пісочник, бичок гонець, бичок цуцик. Десять видів охороняються ІІІ Додатком Бернської конвенції: білизна європейська, гірчак европейський, верховка звичайна, щипавка звичайна, в’юн звичайний, сом європейський, бички пісочник, гонець та цуцик. В’юн звичайний має категорію LR/nt (відносно благополучний, проте близький до загрозливого стану) у Червоному списку Міжнародного союзу охорони природи (IUCN), а білизна європейська, короп звичайний, бички пісочник та гонець зазначаються в цьому списку як недостатньо вивчені. Ядро іхтіофауни даної ділянки становлять аборигенні, цінні у промисловому значенні види риб реофільного комплексу.

Джерело: Наукове обрунтування створення іхтіологічного заказника місцевого значення «Білоцерківський». Укладачі: Куцоконь Ю. К., Парнікоза І. Ю., Василюк О. В.

9. Лісовий заказник місцевого значення «Макіївська дача»

Лісове урочище «Макіївська дача» розташоване на південно-західній околиці с. Макіївка Білоцерківського району на землях Макіївської сільської ради. Урочище знаходиться в межах кв. 137 та 138 Білоцерківського лісництва ДП «Білоцерківського лісове господарство» та має площу 135,0 га.

«Макіївська дача» є залісненою балкою, засадженою переважно дубовим лісом понад 280 років тому. Завдяки відсутності лісогосподарських заходів протягом багатьох десятиліть, в урочищі відновився повноярусний природний ліс. Дном балки протікає природний струмок, що є ділянкою витоків р. Красна. Струмок утворює ставки (частина з яких в минулому створена бобрами) та заплаву, порослу очеретами та болотними природними комплексами (площа плеса та інших водно-болотних угідь загалом становить 25,4 га). Також до складу урочища входить і виділ заплавного вільхового лісу. Перший ярус представлений дубом черешчатим, липою серцелистою, ясенем звичайним, кленом гостролистим, вільхою чорною, березою бородавчастою. Другий ярус формує горобина звичайна, липа серцелиста, ліщина лісова. На території лісового масиву зустрічається асоціація липово-дубових та кленово-липово-дубових лісів яглицевих, що занесена до Зеленої книги України. Серед трав’яного ярусу домінують неморальні види – зірочник ланцетовидний, яглиця звичайна, копитняк європейський, ряст порожнистий, ряст ущільнений, зеленчук жовтий, гравілат річний, медунка темна. Серед видів, що занесені до Червоної книги України зустрічається підсніжник звичайний (ІІ категорія охорони). Водно-болотні угіддя зайняті специфічними рослинними угрупованнями, які представлені типовою лучною (верба попеляста, плакун верболистий, деревій майже звичайний, вербозілля лучне та звичайне, костриця лучна) та водно-болотною рослинністю (зустрічається декілька виді осок та ситників, очерет звичайний, рогіз вузьколистий).

Серед тварин є представники різних фауністичних комплексів. Серед комах до Червоної книги України занесені вусач великий дубовий західний, жук-олень, приурочені до старовікових дібров а також стрічкарка блакитна, вусач мускусний – представники призаплавних комплексів. Поза лісовим масивом на території степових біотопів, прилеглих до урочища з заходу зустрічаються також махаон, подалірій, бджола-тесляр фіолетова. Серед земноводних тут можна зустріти комплекс зелених жаб, жабу трав’яну та гостроморду, ропуху звичайну, тритонів звичайного і гребінчастого та квакшу звичайну, що включена до Європейського червоного списку. На території Макіївської дачі постійно зустрічається вуж звичайний, на узліссях – ящірка прудка. Трапляється черепаха болотна. Найчисельнішою і водночас найцікавішою в науковому плані групою тварин «Макіївської дачі» є птахи. Старовіковий ліс, що займає значну частину урочища, має велику кількість дуплистих дерев, що дають притулок для багатьох птахів. Зокрема, в урочищі регулярно відмічаються велика, чубата, блакитна та довгохвоста синиці, повзики, вівчарики, дрозди, сойка, чотири види дятлів. Серед нічних хижих птахів, урочище населяють сови сіра та вухата. Денні хижі птахи, що постійно зустрічаються тут, переважно використовують цю територію для полювання. Такими видами є канюк звичайний, яструби малий та великий, лунь очеретяний. Звичайними видами є дикі голуби: припутень, голуб-синяк та горлиця звичайна. На ставках постійно зупиняються лебеді, гуси, ряд видів качок, кулики та крячки. У межах урочища розміщена змішана колонія чапель (сіра, чепура велика та руда). Велика кількість видів птахів, які зустрічаються у проектованому заказнику, охороняються Бернською конвенцією. На території урочища серед ссавців звичними видами є козуля європейська, кабан, заєць сірий, білка звичайна та велика кількість видів дрібних гризунів та комахоїдних тварин (у т.ч. їжак білочеревий та бурозубки). З хижаків тут мешкає лисиця звичайна, ласка, борсук, бобри, ондатра, а також занесена до Червоної книги України видра річкова. Дуплисті дерева урочища дають притулок для шістьох видів рідкісних кажанів, серед яких вечірниця мала та нічниця ставкова, що охороняються Червоною книгою України.

Джерело: Наукове обгрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Макіївська дача». Укладачі: Костюшин В. А., Василюк О. В., Парнікоза І. Ю., Сіренко І. П.

10. Регіональний ландшафтний парк «Рось»

Територія, пропонована для створення парку, охоплює гирлову частину р. Рось, заплаву річки у пониззі, ділянку борової тераси долини Росі на перетині із боровою терасою Дніпра, а також частину лесової тераси лівобережної частини пониззя у Богуславському районі Київської області та на суміжних територіях у Черкаській області.

На території, що пропонується для створення РЛП, відмічені локалітети 56 рідкісних видів. Серед них: козельці українські, занесені до Європейського Червоного списку; 15 видів, занесених до Червоної книги України (у т.ч. гронянка півмісяцева, пальчатокорінник травневий, вовчі ягоди пахучі, зелениця сплюснута, гніздівка звичайна, зозулинці блощичний, салеповий, шоломоносний, болотяний, любка дволиста та зеленоквіткова, сон лучний, сальвінія плаваюча, ковила дніпровська, водяний горіх плаваючий); 11 видів з Червоного списку водних макрофітів України (жовтець водяний, виринниця весняна, кушир підводний, хотонія болотна, латаття біле та сніжно-біле, глечики жовті, рдесники альпійський, сплюснутий та волосовидний, пухирник малий); 28 видів, що потребують регіональної охорони (адоніс весняний, астрагал мінливий, верес звичайний, волошка дніпровська, зіноваті дніпровська та ліндемана, зимолюбка зонтична та ін.).

Джерело: Наукове обргрунтування створення регіонального ландшафтного парку «Рось». Укладач: Куземко А. А.

11. Заказник місцевого значення «Вільшаницький»

Проектований заказник розташований у заплаві лівого берега Росі в середній течії річки, територія також включає ділянку лесової тераси.

На території проектованого заказника переважає лісова рослинність (заплавні вільхові та грабово-дубові ліси лесової тераси), а також лучна (ігромезофітні луки). У деревостані лісів переважає вільха чорна, граб, дуб черешчатий, липа серцелиста. На луках відмічені угруповання лепешняка великого. До рідкісних видів флори відносяться локалітети двох видів, що занесені до Червоної книги України (коручки болотна та морозниковидна).

Джерело: Наукове обгрунтування створення заказника місцевого значення «Вільшаницький». Укладач: Куземко А. А.

12. Ботанічний заказник місцевого значення «Томилівський»

Проектований заказник розташовується на лівобережній заплаві та лесовій терасі середньої течії р. Росі. Адміністративно він знаходиться у Білоцерківському районі між селами Томилівка і Бірюки.

На території об’єкта відмічені локалітети 8 рідкісних видів, у т.ч. занесених до Червоної книги України пальчатокорінника травневого та любки зеленоквіткової а також 6 видів, що потребують регіональної охорони (теліптерис болотний, пухівка багатоколоса, білозір болотяний, тризубець болотяний, мятлик торф’яний, півники угорські).

Джерело: Наукове обгрунтування створення ботанічного заказника місцевого значення «Томилівський». Укладач: Куземко А .А.

13. Ботанічний заказник місцевого значення «Половецький»

Проектований заказник знаходиться на околицях с. Половецьке у Білоцерківському районі на лівому березі р. Рось (середня течія), в долині малої притоки Росі, яка пересихає.

Джерело: Наукове обгрунтування створення ботанічного заказника місцевого значення «Половецький». Укладач: Куземко А. А.

14. Ботанічний заказник місцевого значення в околицях с. Пугачівка

До заповідання пропонується ділянка заплавних лук з рідкісними видами рослин площею біля 30 га на лівому березі річки Рось, в околицях села Пугачівка Білоцерківського району.

Рослинний покрив ділянки є одним з найбільш цінних осередків лучної рослинності в Київській області. Основу травостою утворюють мітлиця велетенська та китник тростинний. Також зустрічаються деревій звичайний, буквиця лікарська, відкасник Біберштейна, розхідник звичайний, гірчак зміїний, герань лучна тощо. У ранньовесняній синузії домінують пшінка весняна та рідкісний рябчик шаховий, занесений до Червоної книги України.

Джерело: Наукове обґрунтування створення ботанічного заказника місцевого значення в околицях с. Пугачівка. Укладачі: Мельник В. І., Накоп’юк І. П., Шевченко Д. Ю.

15. Ботанічний заказник місцевого значення у Сухоліському лісництві

Проектований заказник є унікальним масивом широколистяного лісу в Сухоліському лісництві (кв. 18, 19, 28) ДП «Білоцерківське лісове господарство». Площа ділянки 30 га.

Лісова рослинність проектованого заказника представлена широколистяним лісом віком 35—50 років. Крім дуба звичайного до складу деревостану входять вільха чорна, береза повисла, осика, клен гостролистий. Чагарниковий ярус утворений ліщиною звичайною і бруслиною європейською. На території проектованого заказника виявлено рідкісний вид флори України – рябчик шаховий, що занесений до Червоної книги України, а також охороняється в багатьох країнах Європи. В ранньовесняній синузії трав’янистого покриву домінують пшінка весняна та рябчик шаховий. Відбувається природне поновлення лісу.

На території об’єкта знаходиться низове болото з осоковою рослинністю та ставок. У складі трав’янистого покриву виявлені осока рання, підмаренник чіпкий, герань лучна, розхідник звичайний, первоцвіт весняний, медунка темна, жовтець золотистий, чемериця лобелієва, фіалка запашна.

Джерело: Наукове обгрунтування створення ботанічного заказника місцевого значення у Сухоліському лісництві. Укладачі: Мельник В. І., Накоп’юк І. П., Шевченко Д. Ю.

16. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Дуб Синявський»

Об’єкт розташований на території Богуславського району Київської області у вид. 7 кв.27 Бушівського лісництва ДП «Богуславське лісове господарство» та займає площу 0,02 га. Проектована ботанічна пам’ятка природи представляє собою дуб черешчатий, висотою 28 м та охопленням 3,8 м.

Джерело: Наукове обгрунтування створення пам’ятки природи місцевого значення «Синявський дуб». Укладачі: Василюк О. В., Богомаз М. В.

17. Ландшафтний заказник місцевого значення «Біївецький»

Ділянка заплави та балкова система р. Рось між селами Біївці та Москаленки, що на південному сході Богуславського району Київщини, є одним із небагатьох залишків типового для Наддніпрянщини балково-заплавного ландшафту в районі. Територія площею 830 га розташована на землях Біївецької сільської ради.

Діброви на території проектованого заказника представлені асоціаціями дуба. Підлісок рідкий, складається з поодиноких кущів глоду, степової вишні, бруслин бородавчастої, європейської та ін. На схилах глибоких балок поширені грабово-осокові діброви. У нижній частині схилів у трав’янистому ярусі багато яглиці та маренки пахучої, а на дні балок – левурди. Територія об’єкта є місцем поширення низки занесених до Червоної книги України комах, зокрема: махаона, подалірія, пістрянки веселої та бражника Прозерпіни.

Джерело: Наукове обгрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Біївецький». Укладачі: Костюшин В. А, Подобайло А. В., Остапченко Л. І, Василюк О. В.)

18. Ландшафтний заказник місцевого значення «Луки над річкою Павлівка».

Проектований заказник включає фрагмент лівобережної заплави Дніпра на південно-західній околиці земель Головурівської сільської ради Бориспільського району. Площа об’єкта – 145 га.

Основними групами рослинності є: піщані луки, справжні луки, болотисті луки та болота, прибережно-водна та водна рослинність. Піщані луки сформовані в основному з вівсяниці Беккера, куничника наземного та келерії сизої. Флористичне ядро формують щавель горобиний, миколайчики плоскі, енотера дворічна, гвоздика Борбаша, полин Маршала, очитки звичайний та їдкий. В складі таких угруповань зустрічаються козельці та щавель українські та жовтозілля дніпровське, занесені до Європейського Червоного списку, а також такі малопоширені рослини, як очиток шестирядний, що знаходиться тут на східній межі свого ареалу. У справжніх луках переважають угруповання вівсяниці лучної, тонконогу лучного та пирію повзучого. На бідніших ґрунтах поширені угруповання лисохвосту та тимофіївки лучних. Болотисті луки представлені угрупованнями осоки гострої, рідше лепешняку великого. З регіонально-рідкісних видів тут зустрічаються червонокнижні півники сибірські та тирлич звичайний. Також тут виявлені два види орхідних, що занесені до Червоної книги України: коручка болотна та пальчатокорінник м’ясочервоний. Суто болотяна рослинність представлена такими видами, як півники болотяні, вербозілля звичайне, плакун верболистий. Основу водних угруповань формують рдесники пронизанолистий, гребінчастий, блискучий та плаваючий, елодея канадська, ряски мала та трироздільна. Особливої цінності зазначеним водоймам надає присутність рідкісних угруповань водних рослин, занесених до Зеленої книги України: угруповання глечиків жовтих, латаття білого, а також сальвінії плаваючої. В тутешніх водоймах трапляється також найменша квіткова рослина на землі – вольфія безкоренева.

Вказана територія є середовищем існування комах, занесених до Червоної книги України: дозорця-імператора, кордулегастера кільчастого, стрічкарки блакитної, махаона, поліксени, вусача мускусного та ін. Внутрішні водойми населяють наступні види риб: щипавка звичайна, йорж Балона, синець звичайний, чехоня звичайна, білизна європейська, сом європейський, що охороняються згідно з Бернською конвенцією. Територію об’єкта заселяє 9 видів амфібій, з яких квакша звичайна, тритон гребінчастий та кумка червоночерева охороняються міжнародною Червоною книгою, а часничниця звичайна, ропуха зелена та жаба гостроморда – Бернською конвенцією. З поширених плазунів ящірка зелена, ящірка прудка та черепаха болотна охороняються Бернською конвенцією. Найбільш численною групою тварин на вказаній території є птахи. Серед хижих видів тут відмічені боривітер звичайний та шуліка чорний. Під час осіннього прольоту тут трапляються качки: чернь чубата, гоголь а також кулики. Зустрічаються також гагари червоношия та чорношия, мартини сивий та звичайний, середній крохаль та луток.

Територія об’єкта входить до складу Дніпровського екологічного коридору та є рекомендованою до надання статусу водно-болотного угіддя міжнародного значення.

Джерело: Наукове обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Луки над річкою Павлівка». Укладачі: Парнікоза І. Ю., Василюк О. В.

19. Ландшафтний заказник місцевого значення «Болота Кругле та Шапчине»

Проектований заказник включає фрагмент лівобережної надзаплавної тераси в межах земель Головурівської сільради Бориспільського району. Територія включає ділянку заплавних луків Дніпра. Площа об’єкта – 1100 га.

Ліси борової тераси представлені переважно розвиненими трьохчотирьох’ярусними сосняками, до яких домішуються дуб черешчатий та подекуди дуб північний. Вказані ліси є найбагатшими у Середньому Подніпров’ї фрагментами сосново-орлякових лісів. З червонокнижних видів у складі таких угруповань слід відзначити великі популяції сону розкритого та менші – сону лучного. На території проектованого заказника виявлено також популяції плауну булавовидного – виду, що в останні роки потерпає від людського збору для різноманітних виробів.

Серед амфібій зустрічаються квакша звичайна, тритон гребінчастий та кумка червоночерева охороняються міжнародною Червоною книгою, а часничниця, зелена ропуха та жаба гостроморда – Бернською конвенцією. З поширених тут плазунів ящірка прудка та черепаха болотна також охороняються Бернською конвенцією. Птахи цієї території представлені передусім різноманіттям горобиних. Тут також зустрічається п’ять видів дятлів, серед яких найбільший у Європі – жовна чорна, сови сіра та вухата, сич хатній, яструб великий, підсоколик великий, канюк звичайний. Усі ці птахи охороняються згідно з Додатком ІІ до Бернської Конвенції. На гніздуванні тут також відмічені підорлик малий, змієїд, шуліка чорний – види, занесені до Червоної книги України. Із ссавців на території об’єкта мешкають великі популяції кабана та козулі європейської. Поширеними є заєць сірий, а також дрібні мишовидні гризуни та комахоїдні. Трапляються тут також і червонокнижні кажани (вечірниця мала та нічниця ставкова).

Джерело: Наукове обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Болота Шапчине та Кругле». Укладачі: Василюк О. В., Прекрасна Є. П.

20. Ландшафтний заказник місцевого значення «Болота Карань та Глуховщина»

Проектований заказник включає фрагмент лівобережної надзаплавної тераси в межах земель Головурівської сільради Бориспільського району. Територія включає ділянку болотного комплексу, що простягається через територію сільської ради із заходу на схід. Площа об’єкта – 1500 га.

Проектований заказник прилягає до території іншого об’єкту, заповідання якого запропоноване нами – ландшафтного заказника місцевого значення «Болота Кругле та Шапчине». Флора і фауна обох проектованих заказників аналогічна.

Джерело: Наукове обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Болота Карань та Глуховщина». Укладачі: Василюк О. В., Парнікоза І. Ю., Прекрасна Є. П.

21. Ландшафтний заказник місцевого значення «Процівські луки»

Об’єкт включає заплаву Дніпра (лівобережну заплаву, острови та водну поверхню водосховища) від острова Дикий на півночі до м. Українка на півдні. Адмнінстративно проектований заказник знаходиться в межах Обухівського та Бориспільского районів в межах Процівської сільської ради. Площа об’єкта – 4000 га.

Рослинність вказаної території представлена такими основними групами: піщаними луками, справжніми луками, болотистими луками та болотами, заплавними лісами, прибережно-водною та водною рослинністю. Піщані луки займають найбільшу площу і найвищі елементи рельєфу. Вони сформовані в основному з вівсяниці Беккера, куничника наземного та келерії сизої. Флористичне ядро проектованого заказника формують щавель горобиний, миколайчики плоскі, енотера дворічна, гвоздика Борбаша, полин Маршала, очитки звичайний та їдкий. В складі таких угруповань зустрічаються козельці та щавель українські та жовтозілля дніпровське, занесені до Європейського Червоного списку, а також такі малопоширені рослини, як очиток шестирядний, що знаходиться тут на східній межі свого ареалу. У справжніх луках переважають угруповання вівсяниці лучної, тонконогу лучного та пирію повзучого. На бідніших ґрунтах поширені угруповання лисохвосту та тимофіївки лучних. Флористичне ядро таких лук найбагатше. Тут зустрічаються типово лучні види: волошка лучна, суховершки звичайні, зозулин цвіт, цибуля гранчаста, конюшини гірська та альпійська. У комплексі зі справжніми луками на території об’єкта по знижених зволожених ділянках прилеглих до водойм сформувалися болотисті луки. Вони представлені угрупованнями осоки гострої, рідше лепешняку великого. Флористичне ядро в них утворюють такі гідрофільні види, як гадючник в’язолистний, щавель кінський, хвощ річковий, плакун верболистий, вербозілля звичайне та ін. З регіонально-рідкісних видів тут зустрічаються півники сибірські та тирлич звичайний. Півники сибірські представлено великою повночленною популяцією. На вологіших ділянках зростають також малопоширені види: валеріана лікарська та мітлиця велетенська. Реліктова водна папороть сальвінія плаваюча, яка зустрічається в межах об’єкту, занесена до Червоної книги України. У тутешніх водоймах трапляється також надзвичайно цікава водна комахоїдна рослина – пухирчатка.

Відповідно до різноманіття рослинних комплексів різноманітним є і тваринний світ вказаної території. Це середовище існування різних видів комах, занесених до Червоної книги України: дозорцяімператора, кордулегастера кільчастого, стрічкарки блакитної, джмеля вірменського та яскравого, махаона, поліксени, вусача мускусного та ін. Їх збереження нерозривно пов’язане з існуванням острівних ландшафтів. Акваторію Дніпра та внутрішні водойми населяють такі види риб, як щипавка звичайна, йорж Балона, синець звичайний, чехоня звичайна, білизна європейська, сом європейський, що охороняються згідно з положеннями Бернської конвенції. Територію об’єкта населяє 9 видів амфібій, з яких квакша звичайна, тритон гребінчастий та кумка червоночерева охороняються міжнародною Червоною книгою, а часничниця звичайна, ропуха зелена та жаба гостроморда – Бернською конвенцією. З поширених плазунів ящірка зелена, ящірка прудка та черепаха болотна охороняються Бернською конвенцією, а змія мідянка звичайна – Червоною книгою України. Найбільш численною групою тварин є птахи, значна кількість видів яких є рідкісними або зникаючими. Окрім розмаїття горобиних, тут на гніздуванні відмічені боривітер звичайний, шуліка чорний, підсоколик великий, а також сови сіра, вухата та болотяна. Багатство дрібних птахів приваблює на полювання хижих птахів, що гніздують в околицях проектованого заказника: великого та малого яструбів та канюка звичайного. Усі перелічені птахи охороняються Бернською конвенцією. Саме тут нерідко можна побачити і найбільшого в Україні орла – орлана білохвоста, якого занесено до Європейського Червоного списку, міжнародної та української Червоних книг. На території об’єкта відмічений горностай, занесений до Червоної книги України, видра, що крім Червоної книги України занесена до Європейського Червоного списку та Бернської конвенції. ну проектованому заказнику зустрічаються куниця кам’яна та тхір лісовий охороняються Бернською конвенцією.

Джерело: Наукове обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Процівські луки». Укладачі: Подобайло А. В., Остапченко Л. І., Парнікоза І. Ю., Борейко В. Є.

22. Ландшафтний заказник місцевого значення «Тетерівський бір»

Об’єкт розташований у Бородянському районі, його територія включає кв. 57, 58, 72, 73 Поташанського ДП «Тетерівське лісове господарстсво». Загальна площа об’єкта – 200 га.

Рослинність вказаної території представлена мішаним середньовіковим та пристигаючим деревостаном, який утворений сосною звичайною, дубом черешчатим та березою бородавчастою. У другому ярусі високого підросту часто зустрічається рідкісний вид для Київської області – ялівець звичайний. Серед трав’янистих рослин зустрічаються п’ять видів, що занесені до Червоної книги України – плаун колючий, діфазіаструм сплюснутий, сон лучний, сон розкритий та коручка черемниковидна. У проектованому заказнику зростають також рідкісні для Київщини види – плаун булавовидний та конвалія травнева.

На території об’єкта мешкає сіра ропуха, вуж звичайний та гадюка звичайна. Поширена тут прудка ящірка, що охороняється Бернською конвенцією (Додаток ІІ). Серед птахів в межах проектованого заказника зустрічаються канюк звичайний та змієїд – вид занесений до Червоної книги України. Теріофауна даної території представлена козулею європейською, кабаном та ласкою, низкою видів дрібних ссавців

Джерело: Наукове обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Тетерівський бір». Укладачі: Безусько А. Г., Борейко В. Є.

23. Ландшафтний заказник місцевого значення «Мирчанський»

Територія проектованого заказника знаходиться у підпорядкуванні Мирчанської сільської ради Бородянського району та має площу 30 га. Об’єкт є болотними луками та середньовіковими листяними лісами. З рідкісних видів тут трапляються такі орхідеї, як пальчатокорінники м’ясочервоний та Фукса, а також коручка чемерниковидна.

Джерело: Наукове обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Мирчанський». Укладачі: Богомаз М. В., Василюк О. В.

24. Ландшафтний заказник місцевого значення «Клавдієвська діброва»

Проектований заказник розташований у Бородянському районі, його територія площею 100 га включає кв. 80 та 81 Клавдієвського лісництва Клавдієвського державного лісового господарства.

Рослинність вказаної території представлена мішаним та широколистяним стиглим деревостаном, який утворений сосною звичайною, дубом черешчатим, березою бородавчастою, грабом звичайним та вільхою чорною. Найбільшу природну цінність проектованого заказника становлять лісові території вздовж річки та болота, де зустрічаються ділянки дубово-грабового лісу віком від 100 до 150 років. У другому ярусі високого підросту зустрічаються горобина звичайна та клен гостролистий. Трав’яний покрив утворюють анемона жовтецева та дібровна, ряст ущільнений і порожнистий, фіалка собача та запашна, зірочник ланцетолистий, вовче тіло болотне, зеленчук жовтий, собача кропива, підмаренник чіпкий, петрів хрест. Серед рослин, що занесені до Червоної книги України тут зустрічаються два види – булатка довголиста та цибуля ведмежа або черемша. На території проектованого заказника зростають два рідкісних для Київської області види: проліска дволиста і конвалія травнева. Рідкісна ентомофауна проектованого заказника представлена двома видами, що занесені до Червоної книги України – махаоном та жуком-оленем. Серед земноводних та рептилій на території об’єкта мешкають ропуха звичайна, вуж звичайний, гадюка звичайна. Поширені також ящірка прудка та веретільниця ламка, які охороняються Бернською конвенцією (Додаток ІІ). Орнітофауна представлена дятлами та повзиком, декількома видами синиць, голубом-синяком. Серед ссавців зустрічаються козуля європейська, кабан, лисиця звичайна, заєць сірий та типовий для регіону набір видів дрібних ссавців – гризунів та комахоїдних.

Джерело: Наукове обґрунтування створення заказника місцевого значення «Клавдієвська діброва». Укладачі: Безусько А. Г., Борейко В. Є.

25. Ландшафтний заказник місцевого значення «Луб’янські ліси»

Територія проектованого заказника розташована між населеними пунктами Луб’янка та Здвиженка Бородянського району і має площу 1000 га. Об’єкт є дібровою віком понад 150 років, а також цінним місцезростанням булатки довголистої, зозулиних черевичок та ведмежої цибулі.

Джерело: Наукове обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Луб’янські ліси». Укладачі: Богомаз М. В., Василюк О. В.

26. Ландшафтний заказник місцевого значення «Вільховий»

Об’єкт є вільховим лісом з прилеглою заплавою і знаходиться у нижній течії р. Тетерів. Загальна площа проектованого заказника – 45 га. Землекористувачем вказаної території є ДП «Тетерівське лісництво» (83 кв. Тетерівського лісництва).

Рослинність проектованого заказника представлена лісом з вільхи, берези бородавчастої та пухнастої, верби попелястої. У трав’янисто-моховому покриві ростуть болотні, лучні та лісові види: квасениця звичайна, анемона дібровна, теліптерис болотний. Серед осок представлені осока берегова, осока гостра, осока видовжена. Добре розвиненою тут є прибережна водна рослинність, флористичне ядро якої утворюють рогіз вузьколистий, очерет звичайний, куга озерна, стрілолист, частуха подорожникова.

Вказана територія є середовищем існування комах, занесених до Червоної книги України: дозорця-імператора, кордулегастера кільчастого, стрічкарки блакитної, махаона, вусача мускусного та ін. Територію об’єкта населяє 8 видів амфібій, з яких квакша звичайна, тритон гребінчастий та кумка червоночерева охороняються міжнародною Червоною книгою, а часничниця, ропуха зелена та жаба гостроморда – Бернською конвенцією. З поширених тут видів плазунів черепаха болотна охороняється Бернською конвенцією, а рідкісна неотруйна змія мідянка звичайна – Червоною книгою України. Найбільш численною групою тварин на вказаній території є птахи. Багатство дрібних птахів приваблює на полювання різні види хиих птахів – великого та малого яструбів, канюка звичайного. Усі ці птахи охороняються Бернською конвенцією. Окрім того, тут регулярно зустрічається лелека чорний, що занесений до Червоної книги України, а на прольоті – журавель сірий. Старі дуплисті дерева дають притулок для декількох видів кажанів. Серед них вухань звичайний та нічниця водяна, що охороняються Бернською конвенцією, а також нічниця ставкова, занесена до Європейського Червоного списку. Всі перелічені види кажанів занесені до Червоної книги України.

Джерело: Наукове обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Вільховий». Укладачі: Василюк О. В., Парнікоза І. Ю., Коломицев Г. О.

27. Ландшафтний заказник місцевого значення «Урочище Росоші»

Територія проектованого заказника площею 15 га знаходиться в межах с. Зазим’я Броварського району. Землекористувачем вказаної території є Броварське державне управління земельних ресурсів.

Об’єкт включає в себе болотисті різнотравні луки по берегах оз. Хома та р. Десни. Озеро, що є старицею річки, витягнулось зі сходу на захід. Береги його вкриті високими вербовими деревостанами, а також зберегли весь комплекс прибережно-водної рослинності. Зокрема, на плесах озера зустрічаються великі зарості латаття білого та глечиків жовтих, угруповання яких охороняються Зеленою книгою України. Крім того, тут зростає така рідкісна реліктова рослина, як сальвінія плаваюча, занесена до Червоної книги України, а асоціацію сальвінії – до Зеленої книги України. На берегах озера та його численних відгалуженнях масово зростає цінна лікарська рослина – лепеха, що в наслідок тотального збору потребує охорони. До червоної книги занесені півники сибірські, які внаслідок обривання квітконосів стають дедалі рідкіснішими на Київщині та орхідея пальчатокорінник травневий. Тут зростає чимало лікарських рослин, таких, як суховершки звичайні, валеріана лікарська, пижмо звичайне, коронарія зозуляча, живокіст, м’ята водяна, парило звичайне, подорожник ланцетний, череда трироздільна, щавлі кінський та кучерявий.

Розвинені заплавні ландшафти є запорукою виживання багатьох видів дикої фауни. Виявлені рідкісні види комах: занесені до Червоної книги України кордулегастер кільчастий, стрічкарка блакитна, дозорець-імператор, джміль моховий. Тут знаходять прихисток чимало рідкісних видів хребетних тварин: кумка червоночерева, що охороняється міжнародною Червоною книгою України, часничниця звичайна, ропуха зелена та жаба гостроморда, що охороняється згідно з Додатком ІІ Бернської конвенції, мідянка звичайна, занесена до Червоної книги України. Під час осіннього прольоту тут відмічають чернь чубату, попелюха, крижня, креха великого, гоголя з Червоної книги України. На околицях с. Зазим’я в гніздовий період все ще можна почути деркача (Європейський Червоний список). Луки є цінними кормовими угіддями для лелек.

Джерело: Наукове обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Урочище Росощі». Укладачі: Подобайло А. В., Остапченко Л. І., Парнікоза І. Ю., Борейко В. Є., Клишта П. І.

28. Ландшафтний заказник місцевого значення «Калитянський»

Територія проектованого заказника знаходиться у підпорядкуванні Заворичанської сільської ради Броварського району та займає площу 5 га. Об’єкт є середньовіковим листяним лісом природного походження та місцезростанням зозулиних сліз яйцевидних – виду, занесеного до Червоної книги України.

Джерело: Наукове обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Калитянський». Укладачі: Богомаз М.В., Василюк О.В.

29. Ландшафтний заказник місцевого значення «Зачарована Десна»

Проектований заказник розташовується по берегах Десни на землях Броварського району. Площа становить 2031,32 га земель Вищедубечанського ДЛГ.

Рослинність об’єкта представлена цілковито заплавними лісами з прилеглими до них комплексами прибережно-водної та водної рослинності. Комплекси заплавних лісів сформовані головним чином з тополі чорної, верб ламкої та білої. Значною тут є також участь клену американського та розмаринолиста. У трав’яному ярусі таких лісів зустрічаються кропива дводомна, суниці лісові, хвилівник звичайний, конвалія травнева. Флористичне ядро прибережно-водної рослинності займають рогіз вузьколистий, очерет звичайний, куга озерна, стрілолист, сусак зонтичний, частуха ланцетна. Значну площу території об’єкта займають справжні та болотисті луки.

На території об’єкта траплються всі видів амфібій, наявні в цій частині заплави Десни з яких деревна жаба, тритон гребінчастий та кумка звичайна охороняються міжнародною Червоною книгою, а ропуха зелена та жаба гостроморда – Бернською конвенцією. Плазуни ящірка прудка та черепаха болотна, що мешкають тут, охороняються Бернською конвенцією. Серед птахів на гніздуванні відмічені підсоколик великий, боривітер звичайний, шуліка чорний, а також сови вухата та сіра. Під час міграцій на території проектованого заказника можна зустріти також сову болотяну. Восени придеснянські лісові масиви є місцем відпочинку птахів, що летять на південь. Старі дуплисті дерева дають прихисток декільком видам кажанів.

Джерело: Наукове обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Зачарована Десна». Укладачі: Атамась Н. С., Богомаз М. В., Сіренко І. П.

30. Ландшафтний заказник місцевого значення «Богданівські багна»

Проектований заказник розташований на території Броварського району Київської області на території Богданівської та Руднянської сільських рад на площі 70 га.

Рослинність вказаної території представлена післялісовими луками, заболоченими луками та болотами. Рослинний покрив заказника утворюють верба попеляста, вербозілля звичайне, плакун верболистий, калюжниця болотна, коронарія зозуляча, півники болотні, жовтець отруйний, валеріана звичайна, живокіст лікарський, подорожник індійський, дзвінець малий, а також декількома видами представлені осоки. Серед рослин тут зустрічаються два види, що занесені до Червоної книги України: пальчастокорінник м’ясочервоний та зозулинець болотний. Серед комах поширеними видами проектованого заказника є махаон – метелик, що занесений до Червоної книги України. Також тут зустрічається рідкісна для північних районів комаха – богомол звичайний. На території об’єкта мешкають ропуха звичайна, ропуха зелена, квакша звичайна, вуж звичайний, черепаха болотна, ящірка прудка – всі ці види охороняються Бернською конвенцією (Додаток ІІ).

Джерело: Наукове обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Богданівські багна». Укладачі: Безусько А.Г., Борейко В.Є.

31. Ландшафтний заказник місцевого значення «Гайок у Глевасі»

Територія проектованого заказника знаходиться поблизу смт. Глеваха Васильківського району. Загальна площа об’єкта складає 16 га.

Об’єкт є цінним острівним листяним лісом, у якому починається невеликий струмок, який народжує річку Бобрицю, праву притоку р. Ірпінь. Окрім листяних лісів наявні вологі луки, а також заплавна рослинність витоків р. Бобриця. Флора урочища нараховує більш ніж 130 видів судинних рослин. Особливу цінність становлять популяції таких червонокнижних видів, як коручка чемерникова, коручка болотяна та пальчатокорінник м’ясочервоний, занесених до Червоної книги України

Тваринний світ урочища завдяки збереженості природного гідрорежиму також дуже різноманітний. Звичайними тут є такі червонокнижні комахи, як жук-олень, джміль яскравий, ксилокопи


звичайна та фіолетова, махаон. Територія об’єкту дуже сприятлива для збереження популяцій лісових та болотяних амфібій, плазунів, птахів та серед яких багато видів, що охороняються Бернською конвенцією. Із ссавців в урочищі поширені заєць сірий, нориця водяна та цілий ряд рідкісних лісових видів кажанів.

Джерело: Наукове обгрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Гайок у Глевасі». Укладачі: Подобайло А. В., Остапченко Л. І., Парнікоза І. Ю., Борейко В. Є.

32. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Ключ-Трава»

Пам’ятка природи є балкою, яка знаходиться на околицях с. Велика Бугаївка Васильківського району. Загальна площа об’єкта становить 1500 га.

Рослинність проектованого заказника представлена залишками листяних лісів та степовою рослинністю. Втім найбільшу цінність становить виявлена тут популяція рідкісної рослини, занесеної до Червоної книги України – гронянки напівмісяцевої. Збереженість степового флористичного ядра, а також деревостанів є причиною поширення таких видів, занесених до Червоної книги України, як махаон, пістрянка весела, джміль яскравий, ксилокопа звичайна та фіолетова.

Джерело: Наукове обґрунтування створення ботанічної пам’ятки місцевого значення «Ключ – трава». Укладачі: Подобайло А. В., Остапченко Л. І., Парнікоза І. Ю., Борейко В. Є.

33. Ландшафтний заказник місцевого значення «Змієві Вали»

Урочище «Змієві вали» площею 7 га знаходиться в історичному центрі м. Василькова. Дана територія є комбінацією природної височини з крутими насипними валами часів Київської Русі. Урочище зайняте переважно степовою трав’янистою рослинністю. Тут наявні штучні насадження з липи серцелистої та дуба північного. Головну природну цінність урочища становить степовий флористичний комплекс, що зберігся у верхній та середній частині схилів у дуже багатому вигляді, що нараховує понад 100 видів. Основу його складають угруповання костриці скельної та пирію проміжного. У верхній частині схилів поширені фрагменти асоціації ковили волосистої. Популяції невеличкі та перебувають під загрозою деградації. На схилах та гребені одного з валів виявлено також значні популяції регіонально-рідкісноих видів – анемони лісової та первоцвіту весняного.

Під час багаторічних спостережень виявлено, що збереженість степових фітоценозів урочища виявилась вирішальною для існування цілого ряду рідкісних та малочисельних видів тварин, зокрема зникаючих видів комах. Серед них виявлено 11 видів, занесених до Червоної книги України: махаон, пістрянку веселу, синявця меліагр, ведмедицю Гера, бражника дубового, бражника Прозерпіна, джмеля яскравого, вусача мускусного бджолу-тесляра фіолетову. Урочище є місцем регулярного проживання дрімлюги, а також польового жайворонка, які внесені до Додатку ІІ Бернської конвенції та місцем живлення низки видів хижих птахів, серед яких яструби малий та великий, канюк звичайний. Тут постійно зустрічаються ящірка прудка та вуж звичайний, які охороняються Бернською конвенцією.

Джерело: Наукове обгрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Змієві вали». Укладачі: Парнікоза І. Ю., Василюк О. В.

34. Ботанічний заказник місцевого значення «Здорівка»

Територія проектованого заказника розміщена на території м. Василькова вздовж вул. Ворошилова. Площа об’єкта становить близько 3 га. Об’єкт є добре збереженим острівцем лісостепового ландшафту в долині лівої притоки р. Стугна – струмка Здорівка. Струмок протікає дном яру, де утворено ряд ставків. Ставки та яр вкриті сильно розвиненою прибережно-водною рослинністю та високим листяним лісом. Цінність останньому надають старовікові великі екземпляри білої верби. Також тут поширені верба ламка та козяча. В деревостані наявні також високі екземпляри тополі чорної і білої та осики. В нижній частині схилів, затінених цими деревостанами добре розвинена фракція неморального травостою, зокрема зарості яглиці звичайної, а також рідкісний у Василькові хвощ зимуючий. В урочищі виявлена червонокнижна орхідея пальчастокорінник м’ясочервоний. Сухі високі схили яру вкриті збідненою степовою рослинністю, характерною для типчакових лучно-степових формацій Придніпров’я.

Важливе значення має збереження даного урочища для охорони тваринного світу Василькова, адже щільні зарості дерев та травостою створюють надзвичайно сприятливі умови для гніздування десятків видів горобиних птахів, На території урочища також зафіксований підсоколик великий – вид, що також охороняється Бернською конвенцією. В урочищі відмічена велика щільність амфібій, таких як жаба трав’яна, що приваблює сюди лелек.

Джерело: Наукове обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Здорівка». Укладачі: Парнікоза І. Ю., Василюк О. В.

35. Ботанічний заказник місцевого значення «Річка Плиска»

Заказник знаходиться поблизу с. Плесецьке Васильківського району. Загальна площа проектованого заказника 1500 га. Землекористувачем є Мотовилівське лісництво. Рослинність урочища представлена водною та прибережно-водною рослинністю річки Плиски, заплавною рослинністю її долини, а також багатими орляково-конвалієвими лісами на борових пісках на надзаплавних терасах. Флора урочища нараховує більш ніж 145 видів судинних рослин. Особливу цінність становлять популяції таких видів, як сон лучний, сон розкритий та лілія лісова, занесених до Червоної книги України.

Тваринний світ урочища завдяки збереженості природного гідрорежиму також дуже різноманітний. Тут звичайними є такі червонокнижні комахи, як махаон, жук-олень, джміль яскравий, ксилокопи звичайна та фіолетова. Територія об’єкта дуже сприятлива для збереження популяцій лісових та болотяних амфібій та плазунів, є схованкою місцем перебування для птахів, серед яких багато охороняються Бернською конвенцією. Із ссавців в урочищі поширені козуля, заєць сірий, нориця водяна та цілий ряд рідкісних лісових видів кажанів.

Джерело: Наукове обґрунтування створення ботанічного заказника місцевого значення «Річка Плиска». Укладачі: Подобайло А. В., Остапченко Л. І., Парнікоза І. Ю., Борейко В. Є.

36. Ландшафтний заказник місцевого значення «Кожухівський»

Територія проектованого заказника знаходиться в межах Кожухівської сільської ради Васильківського району, на землях, що належать Данилевській сільській раді. Площа проектованого заказника становить 120 га

На території проектованого заказника було знайдено численну популяцію орхідеї пальчатокорінника м’ясочервоного, занесеного до Червоної книги України. Популяція нараховує сотні особин та становить важливе значення для збереження генофонду даного виду в околицях м. Києва. Окрім того тут знайдені окремі особини ще 10 видів, що занесені до ІІІ видання Червоної книги України: гриб зморшок степовий, комахи махаон, поліксена, райдужниця велика, ведмедиця господиня, красуня діва, жук-олень, ксилокопа фіолетова, та кажани нетопир звичайний, кажан пізній.

Джерело: Наукове обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Кожухівський». Укладачі: Василюк О. В., Парнікоза І. Ю., Сіренко І. П., Ваградян С. В.

37. Ландшафтний заказник місцевого значення «Катюжанський ліс»

Проектований заказник площею 1500 га знаходиться на околицях сіл Абрамівна та Катюжанка Бородянського району Київської області.

Об’єкт є сосново-дубовим лісом з фрагментами заболочених ландшафтів – надзвичайно цінним місцезростанням плаунових та рідкісної папороті гронянки напівмісяцевої. Рослинність проектованого заказника представлена мішаними лісами та болотистими ділянками. Флора урочища нараховує більш ніж 140 видів судинних рослин. Особливу цінність урочища становлять популяції таких видів, занесених до Червоної книги України, як плауна колючого (вид масово винищується на продаж) та гронянки напівмісяцевої. В усьому Придніпров’ї число популяцій цих видів обраховується одиницями. Територія об’єкта є оселищем для багатьох видів птахів, серед яких багато охороняються Бернською конвенцією. Із ссавців в урочищі поширений ряд рідкісних лісових видів кажанів. На території заказника зустрічається рідкісний в Київській області лось.

Джерело: Наукове обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Катюжанський ліс». Укладачі: Подобайло А.В., Остапченко Л.І., Парнікоза І.Ю., Борейко В.Є.

38. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Віковий дуб у с. Мощун»

Об’єкт знаходиться на території с. Мощун, Вишгородського району, має площу 0,02 га та є екземпляром дуба черешчатого. Вік цього екземпляра сягає 300 років. Стовбур дерева сягає 4,5 м в охопленні, висота – 20 м. Землекористувачем є Горенська сільська рада. Цей дуб є не тільки патріархом мішаних лісів на північ від Києва, але й має надзвичайно розлогу та високу крону. Дуб не має жодних пошкоджень та має всі шанси досягнути більшого віку.

Джерело: Наукове обґрунтування створення ботанічної пам’ятки природи місцевого значення «Віковий дуб у с. Мощун». Укладачі: Парнікоза І. Ю., Борейко В. Є.

39. Ландшафтний заказник місцевого значення «Острів Любичів»

Проектований заказник розміщений на території однойменного Деснянського острову Любичів, в межах Вишгродського та Броварського районів, що утворений руслом р.Десна та її протокою Любич. Він знаходиться між селами Літочки, Літки, Рожни, Нижня Дубечня, Пирново, Воропаїв та Жукин.

Найбільшу площу на території об’єкта займають справжні та болотисті луки. Тут зустрічаються типово лучні види: волошка лучна, суховершки звичайні, коронарія зозуляча, цибуля гранчаста, конюшина гірська та ін. Флористичне ядро болотистих лук утворюють такі гідрофільні види, як гадючник в’язолистний, щавель кінський, хвощ річковий, плакун верболистий, вербозілля звичайне та ін. З регіональнорідкісних видів, тут зустрічаються півники сибірські. Піщані луки сформовані в основному з вівсяниці Беккера, куничника наземного та келерії сизої. Флористичне ядро формують щавель горобиний, миколайчики плоскі, гвоздика Борбаша, енотера дворічна, полин дніпровський та Маршала, очитки звичайний та їдкий. Заплавний ліс острову сформовано головним чином з старих екземплярів тополі чорної, верб білої та сірої. Основу водних угруповань формують рдесники пронизанолистий, гребінчастий, блискучий та плаваючий, елодея канадська, ряска мала. Зростаюче тут латаття сніжно-біле запропоноване до включення в Червоний список Київської області, а реліктова водна папороть – сальвінія плаваюча занесена до Червоної книги України. Високу цінність становить факт гніздування тут найбільшого в Україні орла – орлана білохвоста, якого занесено до Європейського Червоного списку, міжнародної та української Червоних книг. Також тут відмічене гніздове угруповання червонокнижних куликів-сорок. Під час міграції тут трапляються лелека чорний, скопа, крячок малий та гоголь, занесені до Червоної книги України. Територія об’єкта входить до складу Дніпровського екологічного коридору який має велике значення як шлях міграції великої кількості перелітних птахів

Джерело: Наукове обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Острів Любичів». Укладачі: Василюк О. В., Костюшин В. А., Парнікоза І. Ю., Іноземцева Д. М.

40. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Хвощ великий» (розширення)

Пам’ятка знаходиться у м. Вишгород, займає площу 2 га. Пропонується її розширення до 14 га.

Об’єкт є комплексом дніпровських круч та прилеглих до них лучних ділянок. Тут знаходиться одна з небагатьох на Київщині великих популяцій хвоща великого, що занесений до Червоної книги України. Також тут зустрічаються і червонокнижні орхідеї пальчатокорінник м’ясочервоний та жировик Лезеля. Популяції всіх трьох зникаючих видів рослин не охоплюються в повній мірі існуючим об’єктом ПЗФ.

Джерело: Наукове обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Орхідейна гірка». Укладачі: Парнікоза І. Ю., Борейко В. Є.

41. Комплексна пам’ятка природи місцевого значення «Орхідейна гірка»

Проектована пам’ятка природи знаходиться на околицях м. Вишгорода та займає площу 1 га. Тут зростає два види орхідних, занесених до Червоної книги України.

Джерело: Наукове обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Орхідейна гірка». Укладачі: Парнікоза І. Ю., Борейко В. Є.

42. Ботанічний заказник місцевого значення «Сувидські луки»

Проектований ботанічний заказник знаходиться на території, підпорядкованій Сувидській сільській раді, та має площу 50 га. Об’єкт є природними заплавними луками, де зафіксовано зростання чотирьох видів рослин, занесених до Червоної книги України: півники болотні, плодоріжка болотна, пальчатокорінний м’ясочервоний, плодоріжка лощична.

Джерело: Наукове обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Сувидські луки». Укладачі: Богомаз М. В., Василюк О. В.

43. Ботанічний заказник місцевого значення «Вишгородський»

Об’єкт площею 714,7 га є добре збереженими вологими лучними комплексами з вкрапленням листяного лісу та відкритими водними об’єктами на території полігону військової частини 3027 МВС України на захід від м. Вишгорода.

Територія проектованого заказника є цінною через наявність місць зростання надзвичайно чисельної популяції пальчатокорінника м’ясочервоного, занесеного до Червоної книги України. У центральній частині ділянки поблизу ставків зростає інший вид орхідей, занесений до Червоної книги України – зозулинець блощичний. Дана популяція є найбільшою серед достовірно відомих популяцій цього виду на Київщині за останнє десятиріччя. На території проектованого заказника виявлені й інші види червонокнижних рослин – коручку болотяну, зозулинець болотяний та грушанку круглолисту. На болоті південніше військової частини збереглися угруповання, занесені до Зеленої книги України, що включають пухівку піхвову, сфагнум та регіонально рідкісні хотонію болотяну, теліптерис болотяний, вовче тіло болотяне, півники болотяні.

Джерело: Наукове обґрунтування створення ботанічного заказника місцевого значення «Вишгородський». Укладачі: Мосякін С. Л., Тимченко І. А., Парнікоза І. Ю.

44. Ландшафтний заказник місцевого значення «Болото Перевід»

Територія проектованого заказника розташована в межах однойменного болота у Згурівському районі. Об’єкт є місцем існування зникаючого виду – очеретянки прудкої.

Джерело: Звернення Українського товариства охорони птахів до Міністра охорони навколишнього природного середовища України Джарти В. Г. «Щодо створення та підвищення природоохоронного статусу об’єктів ПЗФ в Чернігівській та Київській областях».

45. Заказник місцевого значення «Городове»

Територія проектованого заказника знаходиться в межах Димарської сільської ради Іванівського району Димарського агролісництва ДП «Іванківське спеціальне державне агролісництво». Площа об’єкта складає 150 га. Об’єкт є цінними лісовими насадженнями природного походження.

Джерело: Пропозиція ДП «Іванківське спеціальне державне агролісництво», лист № 6 від 20.01.2004.

46. Ландшафтний заказник місцевого значення «Терехівські луки»

Територія проектованого заказника, площею біля 100 га, знаходиться в адміністративних межах Дитятківської сільської ради Іванківського району Київської області.

Рослинність представлена лучними та водними угрупованнями. Особливу цінність представляє популяція орхідеї пальчатокорінника м’ясочервоного, занесеного до Червоної книги України, екземпляри якого спорадично зустрічаються майже по всій території проектованого заказника. Серед лучної рослинності значну частку займають лікарські та медоносні види, а саме: підмаренник справжній та північний, деревій майжесправжній, суховершки звичайні, миколайчики плоскі, щавель кислий, подорожник ланцетолистий, перстач гусячий, гадючник звичайний, королиця звичайна, вербозілля лучне. Серед водної рослинності зустрічаються ряска мала, різак алоевидний, різак широколистий, сусак зонтичний. По берегах відмічені угруповання чагарників, утворені переважно кількома видами верб, зрідка з додаванням груші звичайної.

З поширених тут видів плазунів ящірка прудка та черепаха болотна охороняються Бернською конвенцією, а мідянка звичайна – Червоною книгою України.

Джерело: Наукове обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Терехівські луки». Укладачі: Богомаз М. В., Василюк О. В.

47. Ландшафтний заказник місцевого значення «Оранський»

Територія проектованого заказника площею 760 га знаходиться в Іванківському районі на південь від с. Оране, в адміністративних межах Оранської сільської ради, яка є землекористувачем даної території. Ділянка є заболоченими луками вздовж р. Тетерів.

У травостої лук присутні такі малочисельні види, як суниці зелені, фіалка висока та самосил часниковий. На вологіших ділянках зростають також малопоширені види: валеріана лікарська та мітлиця велетенська. Акваторію заплавних водойм займає водна рослинність, присутні рідкісні угруповання водних рослин, занесених до Зеленої книги України, зокрема це угруповання глечиків жовтих, латаття білого та сніжно-білого, а також сальвінії плаваючої. У водоймах заплави знайдено також надзвичайно цікаву комахоїдну рослину – пухирчатку звичайну.

Територія проектованого заказника є середовищем існування комах, занесених до Червоної книги України: дозорця-імператора, кордулегастера кільчастого, стрічкарок червоної та блакитної, джмеля яскравого, махаона, поліксени, вусача мускусного та ін. Зустрічаються десять видів амфібій. З них квакша звичайна, тритон гребінчастий та кумка червоночерева охороняються міжнародною Червоною книгою, а часничниця звичайна, ропуха зелена та жаба гостроморда – Бернською конвенцією. З поширених плазунів відмічені ящірка прудка та черепаха болотна, що охороняються Бернською конвенцією, а змія мідянка звичайна – Червоною книгою України.

Серед птахів, на полюванні відмічають хижаків: великого та малого яструбів, канюка звичайного, які охороняються Бернською конвенцією. Окрім цього, на території регулярно реєструються лелека чорний та журавель сірий, занесені до Червоної книги України. Восени заплава р. Тетерів стає місцем прольоту качок багатьох видів водоплавних птахів, в тому числі червонокнижних гоголя та куликасороки.

Джерело: Наукове обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Оранський». Укладачі: Іноземцева Д. М., Василюк О. В., Богомаз М. В.

48. Ландшафтний заказник місцевого значення «Тальський»

Територія проектованого заказника знаходиться у підпорядкуванні Пісківської, Мирчанської, Блідчанської сільських рад Бородянського та Іванівського районів та має площу 800 га. Об’єкт є водоохоронною зоною вздовж р. Таль, яка поєднує в собі старовікові мішані та листяні ліси, а також болота. Тут зустрічаються види рослин та тварин, занесені до Червоної книги України: любка дволиста, коручка чемерниковидна, гніздівка звичайна, пальчатокорінник м’ясочервоний, сон розкритий, плаун колючий, лелека чорний, змієїд.

Джерело: Наукове обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Тальський». Укладачі: Богомаз М. В., Василюк О. В.

49. Ландшафтний заказник місцевого значення «Кобилицький ліс»

Територія проектованого заказника знаходиться у підпорядкуванні Леонівської сільської ради та має площу 500 га. Об’єкт є ділянкою неосушених евтрофних боліт, оточених листяним та мішаним деревостаном. Територія є місцезростанням пальчатокорінника м’ясочервоного – рослини, занесеної до Червоної книги України. Це також і місце гніздування журавля сірого.

Джерело: Наукове обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Кобилицький ліс». Укладачі: Богомаз М. В., Василюк О. В.

50. Ландшафтний заказник місцевого значення «Леонівський»

Територія проектованого заказника знаходиться у підпорядкуванні Леонівської сільської ради та має площу 50 га. Об’єкт є евтрофними осоковими та вільховими болотами, старовіковими мішаними лісами. Тут зростають три види рослин, занесених до Червоної книги України – любка дволиста, пальчатокорінник Фукса та пальчатокорінник м’ясочервоний.

Джерело: Наукове обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Леонівський». Укладачі: Богомаз М. В., Василюк О. В.

51. Ландшафтний заказник місцевого значення «Тетерівський»

Об’єкт є незарегульованою частиною р.Тетерів у нижній течії з прилеглою заплавою та лісами. Загальна площа проектованого заказника – 10 000 га. Землекористувачами вказаної території є Пісківська, Зарудницька, Кухарська та Тетерівська сільські ради на території Іванківського та Бородянського районів.

Рослинність проектованого заказника представлена справжніми і болотистими луками та болотами, заплавними лісами, прибережноводною та водною рослинністю. В травостої справжніх лук присутні такі малочисельні види, як суниці зелені, фіалка висока та самосил часниковий. Ділянки заплавного лісу сформовані головним чином з тополі чорної, верб ламкої та білої. В таких деревостанах зустрічається також рідкісна верба розмаринолиста. У відкритих ландшафтах заплави збереглося багато великих поодиноких екземплярів верби білої, які мають значний вік. Серед водної рослинності відмічено угруповання глечиків жовтих, латаття білого та сніжно-білого, а також сальвінії плаваючої. В наш час площа поширення цих реліктових угруповань неухильно скорочується. Латаття сніжно-біле є рідкісним на Київщині. У водоймах знайдено також надзвичайно цікаву комахоїдну рослину – пухирчатку звичайну.

Вказана територія є середовищем існування комах, занесених до Червоної книги України: дозорця-імператора, кордулегастера кільчастого, стрічкарок червоної та блакитної, джмеля яскравого, махаона, поліксени, молочайного бражника, подалірія, вусача мускусного та ін. З числа амфібій, що населяють проектований заказник, квакша звичайна, тритон гребінчастий та кумка червоночерева охороняються міжнародною Червоною книгою, а часничниця звичайна, ропуха зелена та жаба гостроморда – Бернською конвенцією. Серед плазунів, прудка ящірка та черепаха болотна охороняються Бернською конвенцією. Ця територія має велике значення для збереження і відтворення цінного мисливського птаха – куріпки сірої. На гніздуванні відмічені підсоколик великий, боривітер звичайний, шуліка чорний, підорлик малий а також сови вухата та сіра. Взимку можна зустріти також сову болотяну. Усі ці птахи охороняються Бернською конвенцією. Окрім того, тут регулярно зустрічається лелека чорний, що занесений до Червоної книги України, а на прольоті – журавель сірий. Старі дуплисті дерева дають прихисток декільком видам кажанів. Серед них, вухань звичайний нічниця ставкова, та нічниця водяна, занесені до Червоної книги України. Тут також мешкає видра, що крім Червоної книги України, занесена до Європейського Червоного списку та Бернської конвенції. На території об’єкту поширені бобер європейський, куниця кам’яна, що охороняються Бернською конвенцією. Територія має велике значення і для збереження копитних: козулі європейської, кабана та лося.

Джерело: Наукове обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Тетерівський». Укладачі: Богомаз М. В., Василюк О. В.

52. Ботанічний заказник місцевого значення «Гора Козинська» (розширення)

Існуючий ботанічний заказник місцевого значення «Гора Козинська», площею 2,8 га, розміщений в центральній частині с. Лісники Києво-Святошинського району. Створений рішенням Київської обласної ради № 310-26-IV від 27.10.2005 р. Територія площею 0,8 га пропонується для розширення вже існуючого об’єкта природно-заповідного фонду. Ділянка є фрагментом ковилового степу, на якій зростають рослини, занесені до Червоної книги України: ковила волосиста та сон лучний. Також тут зростають види рослин, включені до регіонального Червоного списку Київської області. З тваринного світу для урочища відомі низка видів комах, занесених до Червоної книги України: вусач земляний-хрестоносець, махаон, дозорець-імператор, подалірій, пістряка весела.

Джерело: Наукове обґрунтування необхідності розширення меж об’єктів природно-заповідного фонду та створення дендропарку у с. Лісники у Києво-Святошинському районі Київської області. Укладачі: Подобайло А. В., Остапченко Л. І.

53. Ботанічний заказник місцевого значення «Урочище Безодня» (розширення)

Об’єкт розташовується в Києво-Святошинському районі на околоці с. Лісники, займає площу 2,25 га та пропонується в якості розширення вже існуючого об’єкта природно-заповідного фонду – ботанічного заказника місцевого значення «Урочище Безодня».

Територія характеризується високими крутими схилами і заболоченим дном. Тут виявлено велику популяцію рідкісної орхідеї пальчатокоріннника м’ясочервоного, занесеного до Червоної книги України. Наявні тут також комплекси водно-болотних рослинних угруповань, що охороняються Зеленою книгою України. Тут відмічено два види комах, занесених до Червоної книги України: махаон та вусач мускусний.

Джерело: Наукове обґрунтування необхідності розширення меж об’єктів природно-заповідного фонду та створення дендропарку у с. Лісники у Києво-Святошинському районі Київської області. Укладачі: Подобайло А. В., Остапченко Л. І.

54. Дендропарк місцевого значення ім. Олексієнко М. В.

Проектований дендропарк розміщений на західній околиці с. Лісники Києво-Святошинського району, на північ від урочища «Безодня». Лісниківською сільською радою прийняте рішення від 10 листопада 2007 року № 30/45 «Про необхідність створення Дендропарку в с. Лісники, урочище «Безодня». Дендропарк пропонується назвати на честь М. В.Олексієнко, голови сільської ради с. Лісники, яка за життя зробила значний внесок у становлення та благоустрій с. Лісники та збереження його природно-історичної спадщини. Загальна площа дендропарку 1,5 га.

Джерело: Наукове обґрунтування необхідності розширення меж об’єктів природно-заповідного фонду та створення дендропарку у с. Лісники у Києво-Святошинському районі Київської області. Укладачі: Подобайло А. В., Остапченко Л. І.

55. Комплексна пам’ятка природи місцевого значення «Замкова гора»

Об’єкт знаходиться на території села Лісники Києво-Святошинського району, на вершині найбільшого в селі пагорба по вул. Високий Замок. Площа об’єкта – 0,35 га. Територія включена до генерального плану села та зарезервований ним для оголошення об’єктом природно-заповідного фонду рішенням сільської ради.

Подібно до інших збережених в селі пагорбів, Замкова Гора зберігає степові рослинні угруповання, поміж яких трапляються і регіонально-рідкісні види рослин: гвоздика перетинчаста та анемона лісова. Джерело: Наукове обґрунтування створення комплексної пам’ятки природи місцевого значення «Замкова гора». Укладачі: Подобайло А. В., Костюшин В. А., Василюк О. В.

56. Ботанічний заказник місцевого значення «Урочище «Панське»

Урочище розташоване на території с. Лісники Києво-Святошинського району та включає нижню частину яру на північномусході села. Загальна площа об’єкта складає 2,25 га.

Флористичне ядро представлених тут болотистих лук утворюють такі гідрофільні види, як гравілат річковий, калюжниця болотяна, осоки шорстка, жовта, лисяча та несправжньосмикавцева, гадючник в’язолистий, ситник розлогий, жовтець повзучий, плакун верболистий, вербозілля звичайне, куга лісова. У складі лук трапляються валеріана лікарська та незабудка болотяна. У розташованих ближче до схилів яру угрупованнях справжніх лук переважають вівсяниця лучна, тонконіг лучний та пирій повзучий. Тут зустрічаються типово лучні види: волошка лучна, люцерна хмелевидна, коронарія зозуляча, молінія блакитна, хатьма тюрингська, конюшини гібридна, альпійська та гірська. Особливу цінність обох вищеописаних рослинних комплексів становить існуюча тут популяція пальчастокорінника травневого. Цю орхідею занесено до Червоної книги України. Напрочуд багатим є тваринний світ вказаної території: тут мешкає ціла низка видів комах, занесених до Червоної книги України. Це бабки дозорець-імператор та кордулегастер кільчастий; джміль глинистий, метелики стрічкарка блакитна та махаон а також вусач мускусний. На території об’єкта мешкає квакша звичайна, тритон гребінчастий та кумка червоночерева, що охороняються міжнародною Червоною книгою, а також часничниця звичайна та ропуха зелена, що охороняються Бернською конвенцією. В лучно-болотяних заростях гніздують очеретянки та бугайчик. Лучні комплекси об’єкта мають важливе значення для збереження і відтворення деркача охороняються Бернською конвенцією. В урочищі зустрічаються куниця кам’яна та тхір лісовий, що також охороняються Бернською конвенцією.

Джерело: Наукове обґрунтування створення заказника місцевого значення «Урочище Панське». Укладачі: Парнікоза І. Ю., Василюк О. В.

57. Лісовий заказник місцевого значення «Чернечий ліс»

Проектований заказник знаходиться на території Києво-Святошинського району, безпосередньо поблизу південної межі м. Києва. Територія об’єкту включає кв. 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61 Хотівського лісництва Боярської лісодослідної станції. Загальна площа об’єкта становить 718,14 га.

Найвищу цінність території становлять популяції двох рідкісних ранньоквітучих рослин: сону широколистого, що охороняється згідно з Додатком І до Бернської конвенції та Рішенням Київради № 219/940 на території м. Києва, і сону чорніючого, занесеного до Червоної книги України. З ссавців тут зустрічаються козуля європейська, заєць сірий, а також дрібні мишовидні гризуни та комахоїдні. Тут відмічені такі кажани, як вечірниця мала та нічниця ставкова, що охороняються Червоною книгою України. Окрім того, на території проектованого заказника розміщене поселення борсука.

Джерело: Наукове обгрунтування створення лісового заказника місцевого значення «Чернечий ліс». Укладачі: Костюшин В. А, Подобайло А. В., Остапченко Л. І, Парнікоза І. Ю.

58. Заповідне урочище місцевого значення «Селище»

Об’єкт знаходиться на території Києво-Святошинського району на околицях сіл Новосілки та Чабани і є фрагментом суцільного неморального масиву на відрогах Київського лесового плато. Площа об’єкта складає 100 га. Землекористувачем є Хотівське лісництво Боярської лісодослідної станції.

Проектований заказник включає в себе фрагмент колись цілісного дубово-грабового лісу в районі південної околиці м.Києва (іншими фрагментами є урочища «Теремки», «Феофанія», «Голосіївський ліс» та «Лиса гора»). Деревостани сформовані переважно грабом, дубом черешчатим, кленом гостролистим. На території об’єкта збереглися старі дуби. У ярусі низьких дерев та чагарників зростають черемха пізня, бруслини європейська та бородавчаста, свидина криваво-червона, горобина звичайна, ірга овальна, клен польовий та татарський. В травостої домінують неморальні види: копитень європейський, тонконіг дібровний, щитник чоловічий, яглиця звичайна, маренка запашна, чистець лісовий, ранник лісовий, реп’яшок звичайний, вероніка дібровна та багато інших. Зустрічаються тут рідкісні види-ефемероїди: анемона жовтецева, ряст ущільнений, гусячі цибульки мала та жовта. Ці види під час квітування створюють напрочуд яскравий декоративний килим.

Велике значення територія об’єкта має для збереження популяцій тварин. З існуванням старих дубів пов’язана острівна популяція червонокнижного жука-оленя. В зімкнутих чагарниках гніздує велика кількість горобиних птахів: кропив’янки, дрозди, солов’ї. Звичайними на території об’єкту є шпаки звичайні та сойки, а також велика кількість інших дрібних лісових птахів ряду Горобцеподібних. Тут трапляються жовна сива та малий дятел, а також крутиголовка. В урочищі гніздують сич хатній та сова сіра, що охороняються Бернською конвенцією. Взимку тут знаходять прихисток зграї омелюхів, снігурів та чикотнів. Тут все ще зустрічається багато дрібних ссавців. На лісових ділянках мешкають руда та підземна нориці, миша лісова, їжак білочеревий. Не менш цінною складовою зазначеного масиву є фауна кажанів. На його території зареєстровано нетопирякарлика, кажана пізнього та нетопира середземноморського (охороняються Бернською конвенцією та Червоною книгою України). Урочище «Селище» є важливим елементом у складі екологічної мережі Києво-Святошинського району та Київської агломерації.

Джерело: Наукове обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Урочище Селище». Укладачі: Подобайло А. В., Остапченко Л. І., Парнікоза І. Ю., Василюк О. В.

59. Ландшафтний заказник місцевого значення «Мужеловський»

Проектований заказник розташовується у м. Ірпінь та має площу 13,74 га. Об’єкт складається із стиглого насадженнями дуба віком понад 100 років з цінними природними комплексами, що живлять природне джерело.

Джерело: Наукове обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Тальський». Укладачі: Парнікоза І. Ю., Борейко В. Є.

60. Комплексна пам’ятка природи місцевого значення «Білогород»

Об’єкт знаходиться на території Києво-Святошинського району на землях Білогородської сільської ради та має площу 10 га.

Пам’ятка розташована на березі річки Ірпінь. Її рослинність представлена хвойними, широколистяними та мішаними лісовими масивами і луками. Серед деревних порід переважають сосна звичайна, дуб звичайний, вільха сіра, клен гостролистий, липа серцелиста, груша лісова. Особливу цінність має старий дубовий лісовий масив на північному заході села. Серед рідкісних рослин, що потребують особливої охорони на території Київської області, зустрічається конвалія травнева. Луки представлені куничником наземним, кострицею лучною, тонконогом лучним, тимофіївкою лучною, деревієм майжезвичайним, конюшиною лучною та повзучою, пижмом звичайним, дзвінцем малим, коронарією зозулячою, жовтецем повзучим, осокою заячою, осокою пухнастоплодою.

Територія урочища відзначається характерною для регіону фауною. Земноводні представлені групою зелених жаб, жабою гостромордою та квакшею звичайною. З плазунів найбільш поширений вуж звичайний, а на відкритих ділянках – ящірка прудка. Фауна птахів урочища представлена повзиком, декількома видами синиць та іншими видами дрібних горобцеподібних птахів. Також тут мешкає кілька видів дятлів, крутиговловка, голуб-синяк та горлиці звичайна і садова. З хижих птахів на території урочища зустрічається підорлик малий а також сови сіра та вухата, що охороняються Бернською конвенцією. Серед ссавців зустрічаються козуля європейська, кабан, лось та ласка.

Джерело: наукове обґрунтування створення комплексної пам’ятки природи місцевого значення «Білгород». Укладачі: Коломицев Г. О., Василюк О. В., Богомаз М. В.

61. Ландшафтний заказник місцевого значення «Великий ліс»

Територія проектованого заказника являє собою вид. 31. кв. 72 та вид 20 кв 58 Шибенського лісництва ДП «Клавдієвське лісове господарство» у Бородянському районі. Орієнтовна площа – 15 га.

Рослинність вказаних виділів представлена стиглим і перестиглим листяним деревостаном, вік окремих дерев якого сягає 200—250 років. Перший ярус представлений дубом черешчатим та, в якості домішок, – сосною, кленом гостролистим, вільхою чорною та ясеном звичайним. Підлісок представлений грабом звичайним та ліщиною; в трав’яному ярусі зростають анемона дібровна, зірочник ланцетовидний, яглиця звичайна, чина весняна та фіалка дивна. Особливу цінність складають рослини Червоної книги України: лілія лісова, зозулині сльози яййевидні, любка дволиста та береза темна.

Тваринний світ представлений типовими і рідкісними видами широколистяних лісів. Серед комах Червоної книги України варто згадати жука-оленя та вусача великого дубового. Амфібії представлені жабою гостромордою, квакшею звичайною та ропухою сірою. Рептилії представлено вужем звичайним та ящіркою прудкою. Багатим є пташиний світ, представлений численними дуплогніздиками: білошиєю і строкатою мухоловкою, великою і блакитною синицями, великим строкатим дятлом звичайним тощо. Варто зауважити, що наявність великих дупел дає можливість гніздувати тут голубу-синяку (Червона книга України). Ссавці заказнику представлені мисливською фауною – кабанами, козулями європейськими, а також лисицею звичайною, білкою звичайною тощо.

Джерело: Наукове обґрунтування створення лісового заказника місцевого значення «Великий ліс». Укладачі: Мельник В. І. Парнікоза І. Ю., Василюк О. В., Плига А. В.

62. Ландшафтний заказник місцевого значення «Тайгові ділянки»

Територія створюваного заказника є ділянкою Кодрянського лісництва Тетерівського державного лісового господарства. Об’єкт знаходиться в межах Бородянського району на землях Кодрянської сільської ради. До складу заказника входять виділи з ялиновим деревостаном у кв.кв. 76 і 91 Кодрянського лісництва ДП «Тетерівське лісове господарство». Орієнтовна площа – 15 га.

Рослинність даної території представлена стиглим частково природнім ялиновим деревостаном, вік якого сягає 100 років. Підлісок представлений молодими ялинами природного походження. Трав’янистий ярус представлений килимом з веснянки дволистої і папороті щитника чоловічого. Крім того, окремі ділянки деревостану представлені молодими сосновими і березовими насадженнями, підлісок яких складають молоді ялини природного насіннєвого поновлення.

На території проектованого заказника знайдені такі види земноводних як ропуха звичайна та жаба гостроморда. Рептилії представлені вужем звичайним, веретільницею ламкою, що входять до додатку ІІ Бернської конвенції, та гадюкою звичайною. Птахи проектованого заказника представлені дроздами, синицями, зябликом, підкоришником, повзиком, берестянкою звичайною та іншими типовими для біотопу видами. З інших птахів варто відмітити припутня і яструба великого. Ссавці проектованого заказника представлені мисливськими видами: козулі европейські, кабани. Із хижих відмічено вовка, лисицю звичайну і куницю лісову.

Джерело: Наукове обгрунтування створення лісового заказника місцевого значення Тайгові ділянки. Укладачі: Василюк О. В., Іноземцева Д. М., Плига А. В.

63. Ландшафтний заказник місцевого значення «Наддніпрянський степовий»

Проектований ландшафтний заказник значення площею 3978,3 га розташований на південно-східній околиці Миронівского району і є комплексом степових балок. Землекористувачами території є сільські ради сіл Македони, Тулинці, Горобіївка, Шандра, Кип’ячка та Потік.

Флора об’єкта налічує понад 350 видів вищих рослин. В урочищі поєднуються два головні типи рослинності: степова рослинність схилів та лучна, подекуди лучно-болотяна, рослинність днищ великих ярів. Схили поперечно еродовані, вкриті переважно степовою трав’янистою рослинністю, а на певних ділянках і деревостанами з тополі чорної, в’язу гладкого, верби білої, сосни звичайної. Головною цінністю є степовий флористичний комплекс, що зберігся у верхній та середній частині схилів. Основу його складає ряд видів злаків, зокрема, головний степовий куртиноутворювач – вівсяниця борозенчаста (типчак). Крім того, на західних схилах урочища зберігся типчаково-ковиловий степ. Підвищену цінність становлять популяції «червонокнижних» видів степового комплексу, що стали надзвичайно рідкісними на Київщині: брандушки різнокольорової, сну лучного, шафрану сітчастого та ковили волосистої. Цінним компонентом екосистем заказника є невеликі популяції рослин, що рекомендовані до включення до червоного списку Київської області: гіацинтик блідий, горицвіт весняний, анемона лісова, півники угорські, мигдаль степовий, ломиніс цілолистий, рястка Гусона, проліска сибірська тощо. Частина схилів вкрита сухими типчаковими комплексами за участю пирію середнього, а в нижній своїй частині типчаково-різнотравними степами. Дно ярів є комплексом вологолюбної рослинності та вологих лук, що межують з ефемерними та постійними водотоками. Тут спорадично поширена червонокнижна орхідея – пальчатокорінник м’ясочервоний. Вздовж водотоків подекуди зростає очерет звичайний та рогіз вузьколистий. На вологих ґрунтах, прилеглих до русла струмка, розташовані вологі вербові зарості з болотистими луками. Луки представлені угрупованнями осоки гострої та пухнастоплодої, до складу яких входять такі гідрофільні види, як жовтець повзучий, жовтець їдкий, вербозілля звичайне; вербозілля лучне, коронарія зозуляча, дзвінець малий. Також тут ростуть такі лікарські рослини, як мати-й-мачуха звичайна та череда трироздільна.

Серед комах, занесених до Червоної книги України, тут постійно мешкають метелики махаон, подалірій, поліксена, пістрянка весела, синявець-меліагр, ведмедиця Гера, бражник Прозерпіна; рідкісний, вусач мускусний, вусач земляний-хрестоносець, ксилокопи фіолетова та звичайна, сколія-гігант та сколія степова, джміль пластинчастозубий, джміль яскравий. Велике різноманніття наземних молюсків, притаманних степовим біотопам свідчить про гарне збереження степу як такого. На території урочища постійно зустрічається низка видів земноводних: група зелених жаб, жаба гостроморда, ропуха звичайна. Плазуни представлені типовими для регіону ящіркою прудкою та вужем звичайним. Більшість тутешніх видів птахів характерні для лучних ландшафтів. Це трав’янка лучна, вівсянка звичайна, просянка, посмітюха, жайворонок польовий, жовта та біла плиски, одуд. Відкриті ділянки урочища є угіддями для полювання низки хижих птахів: підсоколика великого, боривітера звичайного, канюка звичайного, луня лучного та яструба малого. У крутих урвищах розміщуються колонії бджолоїдок. Заліснені ділянки балок біля струмків відзначаються характерною орнітофауною – соловейко східний, кропив’янки сіра, чорноголова та рябогруда, припутень, горлиці звичайна та кільчаста, зозуля, дрозди. Заплавні ділянки біля дна найбільших балок додають до орнітофауни водно-болотні – чапля сіра, лелека білий, ремез, лунь очеретяний, пастушок, вивільга, шпак, три види очеретянок. Степова рослинність та складний рельєф, а також наявність поодиноких дерев надають можливість гніздування цінних хижих птахів. Серед них канюк звичайний та занесений до Червоної книги України канюк степовий, чисельність якого в межах проектованого заказника вища ніж будь-де на Київщині. Із ссавців, на території балок Миронівського району постійно можна зустріти зайця сірого, лисицю звичайну та різноманіття дрібних мишовидних гризунів, притаманних біотопам степових балок Надніпрянщини. З копитних подекуди трапляється кабан та в заліснених ділянках – козуля європейська.

Джерело: Наукове обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Наддніпрянський степовий». Укладачі: Костюшин В .А., Василюк О. В., Іноземцева Д. М., Парнікоза І. Ю., Сіренко І. П.


64. Ботанічний заказник місцевого значення «Миронівський»

В околицях села Центральне, що знаходиться в 4 км на південний-схід від міста Миронівка Миронівського району збереглась унікальна ділянка з первинною степовою рослинністю і прилеглими до неї лісовими угрупованнями. Фрагменти лісової рослинності мають загальну площу 12 га.

Рослинний покрив степової частини проектованого заказника представлений переважно формацією типчака валійського. Верхні частини схилів займають угруповання ковили пірчастої – виду занесеного до Червоної книги України, а її угруповання – до Зеленої книги України. В середній та нижній частинах схилів трапляються рідкісні угруповання мигдалю степового, що також занесені до Зеленої книги України. В деревостані лісової частини переважає в’яз гладкий. На степових схилах виявлено ряд видів, внесених до Червоної книги України – ковилу пірчасту, сон лучний, астрагал шестистооквітковий, крокус сітчастий, рябчика руського. З рідкісних видів на території об’єкту виявлені: горицвіт весняний, осока низька, анемона лісова, вишня степова, півники угорські, шавлія поникла, жовтець іллірійський, залізняк бульбастий. В екотоні, а також в лісових угрупованнях виявлені рябчик руський та крокус сітчастий – види, занесені до Червоної книги України.

Джерело: Наукове обґрунтування створення ботанічного заказника місцевого значення «Миронівський». Укладачі: Мельник В. І., Гриценко В. В.

65. Ботанічний заказник місцевого значення «Шандрівський ліс»

Урочище «Шандрівський ліс» розташоване на північно-східній околиці села Шандра Миронівського району. Урочище є лісовим масивом, рельєфом якого є система ярів та балок, з прилеглими до нього лучно-степовими ділянками. Його площа – 40 га.

Лісові угруповання складаються з насаджень дуба звичайного, ясеня високого, клена гостролистого, липи серцелистої. У рослинному покриві лучно-степових ділянок переважають типчак валійський та тонконіг вузьколистий. У лісовому масиві виявлено ряд видів, внесених до Червоної книги України: лілію лісову, рябчик руський, брандушку різнокольорову та рідкісні і зникаючі види: аконіт кубинський, ломиніс цілолистий. На прилеглих до лісового масиву лучно-степових ділянках також виявлено види, занесені до Червоної книги України: ковилу пірчасту, ковилу волосисту, сон лучний, брандушку різнокольорову та рідкісні види: горицвіт весняний, анемону лісову, осоку низьку.

Джерело: Наукове обґрунтування створення ботанічного заказника місцевого значення «Шандрівський ліс». Укладачі: Мельник В. І., Гриценко В. В.

66. Регіональний ландшафтний парк «Стугненський»

Територія проектованого ландшафтного парку розміщена околицях вздовж долини р.Стугна у Васильківському та Обухівському районах. Ідея створення тут РЛП запропонована групою науковців Інституту екології Національного екологічного центру України в 1990-х роках та потребує додаткового вивчення.

Джерело: Мальцев В. І., Зуб Л. М., Потапенко В. Г., Олексов О. А., Дубровський Ю. В., Мельничук В. П. Річка стугна. Сучасний стан. Перспективи на майбутнє // Інститут екології (ІНЕКО), Комітет захисту Стугни. – К.: 1997, 52 с.)

67. Ентомологічний заказник «Новгород-Святополч»

Територія проектованого заказника має площу 27 га та знаходиться в Обухівському районі в межах Витачівської сільської ради. Об’єкт розміщений на правому березі Дніпра та є степовим схилом.

На території об’єкта зберігся комплекс рослинних угруповань степових лук, які формує різнотрав’я: конюшина гірська, в’язіль різнобарвний, лядвинець український, скабіоза блідо-жовта, вероніка сива, дзвоники ріпчастовидні. Тут також зростає степовий чагарник рокитник руський, що є цінною лікарською рослиною.

Найвищою цінністю даної території є різноманіття комах, занесених до Червоної книги України. Це метелик махаон та бабка дозорець-імператор. Крім того, рослини, що квітують на території урочища, приваблюють ще один вид, занесений до Червоної книги України – ксилокопу фіолетову, що є важливим запилювачем для багатьох рослин. Серед плазунів слід відзначити ящірку прудку – вид, що охороняється Бернською конвенцією. Серед птахів на території урочища живляться лучні та частково степові види: трав’янка лучна, вівсянка звичайна, плиска жовта, жайворонки. Також на території урочища можна зустріти їжака білочеревого, низку видів комахоїдних ссавців та дрібних мишовидних гризунів.

Джерело: Парнікоза І., Василюк О., Іноземцева Д., Костюшин В., Мішта А., Некрасова О., Балашов І. Степи Київської області. Сучасний стан та проблеми збереження. Серія: Збережемо українські степи– К.: НЕЦУ, 2009. –160 с. з іл.

68. Пам’ятка природи місцевого значення «Гіацинтова гора»

Проектована пам’ятка знаходиться поблизу с. Жуківці Обухівського району. Загальна площа об’єкта – 167,77 га. Землекористувачем є Жуківецька сільська рада. Об’єкт є грядою цінних степових схилів західної експозиції.

Рослинність проектованого заказника представлена степовими угрупованнями за переважанням пирію середнього. Унікальності цьому місцезнаходженню надає природне розрідження пирію на крутому схилі, внаслідок чого тут складаються умови для існування однієї з найбільших популяцій гіацинтика блідого на території Середнього Придніпров’я.

Тваринний світ урочища представлений комахами, для деяких видів з яких такі розріджені біотопи є надзвичайно сприятливими. Наявні амфібії та плазуни, серед яких внесені до Додатку ІІ Бернської конвенції жаба звичайна та ящірка прудка. З птахів тут зустрічаються жайворонок польовий, одуд та канюк звичайний.

Джерело: Наукове обгрунтування створення пам’ятки природи місцевого значення «Гіацинтова гора». Укладач: Парнікоза І. Ю.

69. Лісовий заказник місцевого значення «Обухівський» (розширення)

Територія пропонується Національним екологічним центром України для розширення існуючого заказника. Об’єкт знаходиться в Обухівському районі та має площу 1537 га. Це лісовий масив із популяцією сону лучноговиду, занесеного до Червоної книги України.

Джерело: Наукове обґрунтування розширення ландшафтного заказника місцевого значення «Обухівський». Укладачі: Парнікоза І.Ю., Василюк О.В.

70. Ландшафтний заказник місцевого значення «Надстугнянський»

Проектований заказник знаходиться поблизу с. Тарасівка Обухівського району. Загальна площа об’єкту – 16 га.

Рослинність урочища представлена багатими орляково-конвалієвими лісами на борових пісках надзаплавної тераси р. Стугна. Флора урочища нараховує більш ніж 200 видів судинних рослин. Особливу цінність становлять популяції таких видів, занесених до Червоної Книги України, як сон лучний, сон розкритий та лілія лісова. Серед представників тваринного світу тут мешкають махаон, жук-олень, джміль яскравий, ксилокопи звичайна та фіолетова, види занесені до Червоної Книги України.

Джерело: Наукове обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Надстугнянський». Укладачі: Подобайло А. В., Остапченко Л. І., Парнікоза І. Ю., Борейко В. Є.

71. Ландшафтний заказник місцевого значення «Болото Трубайло»

Проектований заказник є малопорушеним фрагментом в межах суцільно меліорованої заплави р. Трубіж на схід від с.Гланишів Переяслав-Хмельницького району. Землекористувачем території є Гланишівська сільська рада. Площа об’єкта – 16 га.

Місцевий рослинний покрив – фактично останній фрагмент долини р. Трубіж, що не зазнав докорінної трансформації внаслідок створення тут осушувальної системи. Рослинність урочища представлена формаціями болотистих та справжніх лук. На території проектованого заказника існують умови сприятливі для представників родини зозулинцевих та вужачкових, зокрема для орхідей пальчатокрінників м’ясочервоного та кривавого (Червона книга України), а також вужачки звичайної (охороняється рішенням рішенням Київської обласної ради від 07.02.2012 № 285-15-VI). На території проектованого заказника трапляється 5 видів амфібій. З них квакша звичайна охороняється міжнародною Червоною книгою, а часничниця звичайна, ропуха зелена та жаба гостроморда – Бернською конвенцією. Серед плазунів зустрічаються ящірка прудка, вуж звичайний. Птахи представлені комплексом лучних видів, характерних для заплав малих річок (плиска жовта, трав’янка лучна, вівсянка звичайна, сорокопуд терновий та ін.). На полюванні зустрічається канюк звичайний та змієїд.

Джерело: Наукове обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Болото Трубайло». Укладачі: Василюк О. В., Парнікоза І. Ю.

72. Ландшафтний заказник місцевого значення «Сошниківський»

Проектований заказник розміщений в околицях с. Сошників Бориспільського району. Тут зберігся унікальний масив дубово-соснових лісів, які є рідкісними угрупованнями та занесені до Зеленої книги України. Деревостан двоярусний, середній вік – 70—120 років, площа – 50 га, висота 20—30 м, діаметр – 25—40 см. До складу рослинності цього лісового масиву входять рідкісні, занесені до Червоної книги України, рослини: коручка чемерниковидна, сон лучний, ковила пірчаста, а також ендемік Східно-Європейської рівнини – волошка сумська. В заказнику зустрічаються бореальні види, які знаходяться на південній межі ареалу: ялівець звичайний, верес, зимолюбка зонтична, плаун булавовидний, грушанки середня, мала та круглолиста, багатоніжка звичайна, а також рідкісні лісостепові види: півники угорські, оман мечолистий, змієголовик Рюйша та інші.

Джерело: Наукове обрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Сошниківський». Укладач: Парнікоза І. Ю.

73. Іхтіологічний заказник у верхів’ях Київського водосховища

Територія проектованого заказника площею близько 30000 га знаходиться у верхній частині Київського водосховища, де ще збереглися риси, характерні для річкової системи, і є не тільки місцями нагулу, нересту й зимівлі, а й біофондом для більшості реофільних аборигенних видів риб. Згідно з біологічними обґрунтуваннями Інституту гідробіології Національної Академії Наук України, Інституту рибного господарства Академії Аграрних Наук та іхтіологічної служби органів рибоохорони, вся верхня частина Київського водосховища, включаючи правобережну його частину, яка знаходиться в межах Київської області (від с. Страхолісся до межі зони відчуження ЧАЕС) є основним місцем нересту, мешкання, міграції та нагулу молоді риб усього Київського водосховища.

Джерело: Звернення Державного комітету рибного господарства України до Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 16.05.2008 № 1-14-5/2077 «Щодо створення іхтіологічного заказника у верхній частині Київського водосховища».

74. Ландшафтний заказник місцевого значення в околицях с. Синява

Територія проектованого заказника розміщена на правому березі р. Рось. Її площа – 5 га. Рослинність представлена лучним типом. В ранньовесняній синузії трав’янистого покриву переважає жовтець їдкий, зустрічаються калюжниця болотна, волошка скабіозовидна, підмаренник чіпкий, півники болотні, гірчак зміїний, чемериця лобелієва, вероніка колосиста та рябчик шаховий. В Україні більша частина місцезнаходжень рябчика шахового сконцентрована на заході країни в долинах річок басейнів Дністра, Тиси й Сяну.

Джерело: Наукове обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення в околицях с. Синява. Укладачі: Мельник В. І., Накоп’юк І. П., Шевченко Д. Ю.

75. Ландшафтний заказник місцевого значення «Безодній брід»

Територія проектованого заказника знаходиться в адміністративних межах Ставищенського району та має площу 86 га. Землекористувачем є Василинська сільська рада.

Джерело: Звернення управління Держкомзему у Ставищенському районі Київської області до начальника Державного управління Охорони навколишнього природного середовища у Київській області О. І. Чабанову від 19.08.2009 р. № 1513/1.

76. Ландшафтний заказник місцевого значення «Журавлиний хутір»

Територія проектованого заказника знаходиться в адміністративних межах Ставищенського району та має площу 33,1 га. Землекористувачем є Журавлинська сільська рада.

Джерело: Звернення управління Держкомзему у Ставищенському районі Київської області до начальника Державного управління Охорони навколишнього природного середовища у Київській області О. І. Чабанову від 19.08.2009 р. № 1513/1.

77. Ландшафтний заказник місцевого значення «Красилівська волость»

Територія проектованого заказника знаходиться в адміністративних межах Ставищенського району та має площу 120,7 га. Землекористувачем є Красилівська сільська рада.

Джерело: Звернення управління Держкомзему у Ставищенському районі Київської області до начальника Державного управління Охорони навколишнього природного середовища у Київській області О. І. Чабанову від 19.08.2009 р. № 1513/1.

78. Ландшафтний заказник місцевого значення «Бесідська дубина»

Територія проектованого заказника знаходиться в адміністративних межах Ставищенського району та має площу 30 га. Землекористувачем є Ставищенська районна державна адміністрація.

Джерело: Звернення управління Держкомзему у Ставищенському районі Київської області до начальника Державного управління Охорони навколишнього природного середовища у Київській області О. І. Чабанову від 19.08.2009 р. № 1513/1.

79. Ландшафтний заказник місцевого значення «Любомир»

Територія проектованого заказника знаходиться в адміністративних межах Ставищенського району та має площу 27,1 га. Землекористувачем є Ставищенська сільська рада.

Джерело: Звернення управління Держкомзему у Ставищенському районі Київської області до начальника Державного управління Охорони навколишнього природного середовища у Київській області О. І. Чабанову від 19.08.2009 р. № 1513/1.

80. Заповідне урочище місцевого значення «Лиса Гора»

Урочище знаходиться на околиці с. Бушеве Таращанського району, Богуславського ДЛГ, кв. 20, та займає площу 50 га. Це залишки парку графині Браницької з екзотичними деревами.

Джерело: Наукове обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Лиса Гора». Укладачі: Парнікоза І. Ю., Борейко В. Є.

81. Ландшафтний заказник місцевого значення «Байрачні комплекси річки Боярка»

Територія проектованого заказника знаходиться на околицях с. В. Березнянка, Круті Горби, Ківшувата та має площу 2000 га. Об’єкт є заплавою річки із збереженими природними комплексами, місцем мешкання зникаючих видів тварин. До складу проектованого заказника входить також комплекс прилеглих до річки балок. В межах об’єкта містяться археологічні пам’ятки і найвища точка Київської області.

Джерело: Наукове обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Байрачні комплекси річки Боярка». Укладачі: Василюк О. В., Борисенко К. А., Бубела О.

82. Орнітологічний заказник місцевого значення «Попова левада»

Урочище «Попова левада» знаходиться біля с. Чапаївка Таращанського району, Київської області. Орієнтовна площа проектованого заказника 100 га. Ділянка є частиною заплави Гнилого Тікича, яка в наслідок запруження перетворилась на високотравне болото. Територія простягається від с. Чапаївка до межі Таращанського району.

Із цінної флори по берегах річки була відмічена рідкісна для регіону північна рослина – цикута отруйна.

Урочище цінне в орнітофауністичному відношенні як місце розмноження мешканців високотравних боліт. Незважаючи на певну трансформацію біотопів в урочищі зберігається в значній кількості ряд видів, які стали нечисленними на правобережжі в цілому та на Київщині зокрема. Це такі види, як кобилочка солов’їна, кобилочка річкова, синьошийка та очеретянка ставкова. Окрім цього, в урочищі трапляються в помітній кількості лиска, курочка водяна, лунь очеретяний, вівсянка очеретяна. Нечисленні бугай та бугайчик – характерні мешканці очеретяних заростей, – а також попелюх та крижень. Із інших тварин (за даними єгерської служби) зрідка трапляються видра річкова – звір, занесений до Червоної книги України.

Джерело: Наукове обґрунтування створення орнітологічного заказника місцевого значення «Попова левада» Укладачі: Андрієнко Т. Л., Онищенко В. А.

83. Ботанічний заказник місцевого значення «Ліс біля села Потоки»

Територія проектованого заказника знаходиться біля с. Потоки у Таращанському районі, в межах кв. 58 Улашівського лісництва ДП «Богуславське лісове господарство». Орієнтовна площа об’єкта становить 50 га.

Проектований заказник є частиною залісненої балки, в якій переважає грабовий ліс. Як домішка у деревостані тут також відмічені черешня, береза, клен польовий, ясен. У трав’янистому покриві влітку переважає зірочник лісовий. Тут зростають такі типові види широколистяних лісів, як просянка розлога, копитняк європейський, медунка темна, переліска багаторічна, жовтець кашубський та ін. У весняний період, коли в лісі домінує синузія ефемероїдів, в густому травостої переважає ряст ущільнений. Наявні популяцій видів рослин, які занесені до Червоної книги України, – це підсніжних білосніжний, та цибуля ведмежа. Смуга з підсніжниками знаходиться на схилі балки до дна з ухилом 20—25°. У південній частині Київщини, у тому числі й в Таращанському районі, цей вид знаходиться на східній межі свого ареалу. Підсніжник білосніжний трапляється окремими куртинами по всій ділянці, квітує, плодоносить. Цибуля ведмежа зростає плямами на протилежному схилі балки в ясенево-грабовому лісі із окремими старими черешнями. Із весняних ефемероїдів тут зростають також проліска дволиста, анемона жовтецева та гусяча цибулька жовта. На ділянці виявлено також два види папоротей – щитник чоловічий та пухирник ламкий.

Джерело: Наукове обґрунтування створення ботанічного заказника місцевого значення «Ліс біля с. Потоки». Укладачі: Андрієнко Т. Л., Онищенко В. А.

84. Комплексна пам’ятка природи місцевого значення «Огруд»

Проектована пам’ятка природи знаходиться у Таращанському районі біля с. Володимирівка. Орієнтовна площа – 7 га. Це напівосвоєна природна ділянка серед сільськогосподарських угідь, територія колишнього маєтку. Частина ділянки заліснена, а частина вкрита природною степовою рослинністю. Ділянка обнесена ровом та обсаджена старими ясенами, віком 80—90 років, висотою близько 20 м. Дерева добре розвинені, із живою кроною типової форми. На ділянці є невелика водойма, вірогідно штучна.

Найбільшою цінністю на території є невеликі степові галявини (площею близько 1 га) на схилі південно-західної експозиції. Тут зберігся типовий лучний степ, зональний для цього регіону, із переважанням тонконогу вузьколистого та осоки ранньої, місцями співдомінує стоколос безостий. До складу травостою входять такі типові степові види, як типчак, полуниці зелені, чаполоч степова (зубрівка), молочай Сегієрів, чистець прямий, гадючник звичайний. Тут також багато лікарських рослин, таких як звіробій звичайний, парило звичайне, подорожник середній, шавлія кільчаста, первоцвіт весняний. Виявлені популяції рідкісних степових видів, які охороняються на Київщині і знаходяться тут поблизу північної границі ареалу – півників угорських та анемони лісової. Відмічається також малопоширені на Київщині рослини: фіалка висока, медунка м’яка, валеріана пагоносна. У лісових смугах переважають досить старі граби із типовим трав’янистим покривом. По краях смуг відмічена цінна малопоширена лікарська рослина – перстач білий. На ділянці також зростає ряд декоративних порід: сосна веймутова, грецький горіх, висаджені яблуні та груші, які на степових схилах всихають, як і деякі види декоративних чагарників.

Джерело: Наукове обґрунтування створення комплексної пам’ятки природи «Огруд». Укладачі: Андрієнко Т. Л., Онищенко В. А.

85. Гідрологічний заказник місцевого значення «Урочище Степкове»

Проектований заказник знаходиться біля с. Степок Таращанського району. Орієнтовна площа ділянки 7 га. Урочище є балкою видовженої форми, на дні якої утворилась водойма з місцевою назвою «озеро Ріца».

Ділянка балки, яку планується взяти під охорону, в фауністичному відношенні не відзначається особливим різноманіттям. У її складі представлені типові мешканці півночі правобережного Лісостепу, серед яких переважають дендрофіли та галофіли. Населення птахів цього біотопу більш різноманітне і представлене зябликом, вівсянкою звичайною, вівчариком-коваликом, вівчариком жовтобровим, соловейком східним, дроздом чорним, кропив’янкою чорноголовою. На розріджених ділянках трапляється кропив’янка сіра. Зрідка трапляються дятел звичайний та зозуля. На відкритих схилах балки виявлений кріт звичайний. До водойми навідуються чапля сіра, крижень, попелюх та лунь очеретяний. У значній кількості тут тримаються жаби озерні. Ставок зариблений коропом звичайним та карасем сріблястим. Над урочищем постійно полюють на комах ластівки сільські. Деревно-чагарникові зарості на схилах балки зрідка відвідує козуля європейська, лисиця звичайна та заєць сірий.

Джерело: Наукове обґрунтування створення гідрологічного заказника місцевого значення «Урочище Степкове». Укладач: Андрієнко Т. Л.

86. Ландшафтний заказник місцевого значення «Великосолтанівський»

Проектований заказник знаходиться поблизу с. Велика Солтанівка Васильківського району. Загальна площа об’єкта складає 16 га. Землекористувачем є Великосолтанівська сільська рада. Об’єкт є цінним острівним листяним лісом з добре збереженими ексосистемами.

Рослинність проектованого заказника представлена трьох’ярусними угрупованнями неморального лісу. Флора урочища нараховує більш ніж 100 видів судинних рослин. Деревний ярус представлений головним чином грабом з домішками клена гостролистого та дуба. В чагарниковому ярусі наявні ліщина та крушина. У трав’яному ярусі абсолютну більшість становлять типові неморали: копитняк європейський, фіалка дивна, ряст ущільнений, анемона жовтецева, маренка запашна, зірочник ланцетовидний, тощо. Особливу цінність становлять популяції таких видів, що перебувають під загрозою винищення на території Київської області, як проліска дволиста та ряст порожнистий, та рекомендовані до внесення в Червоний список Київської області.

Тваринний світ урочища завдяки збереженості екосистем листяного лісу також досить різноманітний. Територія об’єкта дуже сприятлива для збереження популяцій лісових амфібій. Серед яких внесена до Додатку ІІ Бернської конвенції жаба трав’яна та квакша звичайна. З плазунів цим же документом охороняється веретільниця ламка. Значним є біорізноманіття птахів, серед яких багато охороняються Бернською конвенцією. З ссавців в урочищі поширені сірий заєць, миша жовтогорла, нориця підземна та цілий ряд рідкісних лісових видів кажанів.

Джерело: Наукове обгрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Великосолтанівський». Укладачі: Подобайло А. В., Остапченко Л. І., Парнікоза І. Ю., Борейко В. Є.

87. Лісовий заказник місцевого значення «Діброва з черешнями»

Територія є ділянкою вид. 8 кв. 49 Дмитрівського лісництва ДП «Фастівське лісове господарство». Об’єкт знаходиться в межах Фастівського району, площа – 2,4 га.

Рослинність даної території представлена стиглим широколистяним дубовим деревостаном, вік якого складає 169 років. В першому ярусі в якості домішки представлена сосна звичайна; другий ярус представлений липою, грабом. Підлісок складається з грабу і ліщини. Повнота насаджень – 0,53. Середня висота деревостанів 23 м, середній діаметр насаджень – 44 см. Особливо примітними є старовікові черешні, що виходять в межах виділу в перший ярус. Трав’яний ярус представлений неморальними видами, серед яких відмічені копитняк європейський, сінкула єропейська, маренка запашна, зірчатка ланцетовидна.

Червонокнижні комахи представлені жуком-оленем, великим дубовим вусачем і махаоном. На території проектованого заказника знайдені наступні види земноводних: ропуха звичайна та жаба гостроморда. Рептилії представлені звичайним вужем, веретільницею ламкою, що входять в додаток ІІ Бернської конвенції, мідянкою звичайною, що занесена до Червоної книги України. Птахи представлені типовими лісовими птахами широколистяних лісів, зокрема співочим і чорним дроздами, зябликом, берестянкою звичайною, та великою групою птахів-дуплогніздиків, для яких дуплисті старі дуби відіграють виняткове значення для розмноження. Це кілька видів синиць: велика, блакитна, гаїчка болотяна, а також повзик, підкоришник, шпак звичайний, дятли звичайний і малий. З інших птахів варто відмітити припутня, канюка звичайного. Рідкісні ссавці представлені передусім кажанами, які всі занесені до Червоної книги України і мешкають в дуплах старих дубів.

Джерело: Наукове обґрунтування створення лісового заказника місцевого значення «Діброва з черешнями». Укладач: Василюк О. В.

88. Ландшафтний заказник місцевого значення «Витоки річки Стугна»

Об’єкт знаходиться біля села Велика Снітинка Фастівського району. Орієнтована площа – 200 га. Вказана територія відноситься до малоцінних для ведення сільського господарства земель та входить до складу водоохоронної зони. Об’єкт є витоками р. Стугна, яка відноситься до басейну Дніпра.

Рослинність вказаної території представлена такими основними групами: луками; деревною та чагарниковою рослинністю, прибережно-водною та суто водною рослинністю. На вологих луках проектованого заказника зростають типово заплавні рослини: цибуля гранчаста та жовтець їдкий, подорожник середній. Наразі тут знаходяться популяції червонокнижної орхідеї – пальчастокорінника м’ясочервоного. У справжніх луках переважають угруповання вівсяниці лучної, тонконогу лучного та пирію повзучого. У комплексі зі справжніми луками по знижених зволожених ділянках сформувалися болотисті луки. Вони представлені угрупованнями осоки гострої, рідше – лепешняку великого. Флористичне ядро в них утворюють такі гідрофільні види, як гадючник в’язолистний, щавель кінський, хвощ річковий, плакун верболистий, вербозілля звичайне тощо. Деревно-чагарникова рослинність представлена по схилах річкової долини та безпосередньо біля води. Чагарникові зарості утворює верба попеляста. Такий видовий склад значно підвищує ємність тутешнього середовища для тваринного світу, адже плоди вказаних дерев дозволяють багатьом видам протриматися взимку.

На території балки зустрічаються комахи занесені до Червоної книги України: подалірій, махаон, бджола-тесляр фіолетова. Територію об’єкта населяє 5 видів амфібій: кумка червоночерева, часничниця звичайна та ропуха зелена, що охороняються Бернською конвенцією, а також два види зелених жаб, що тримаються на р. Стугна. Тут також поширений вуж звичайний. Заплава р. Стугна виконує дуже важливе значення для популяцій водоплавних птахів. Це місце гніздування багатьох видів птахів: куликів, качок, лисок. Під час прольоту на території об’єкта зупиняються зграї перелітних птахів.

Джерело: Наукове обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Лиса Гора». Укладачі: Богомаз М. В. Парнікоза І. Ю.

89. Ландшафтний заказник місцевого значення «Рай Ханенків – Оленівка»

Територія проектованого заказника має площу 200 га та знаходиться в адміністративних межах Фастівського району Оленівської сільської ради. Землекористувачем є Інститут селекції плодових культур УААН та Оленівська сільська рада.

Об’єкт є поєднанням рослинності реліктових залишків дубового гаю зі штучноствореними в долині струмка деревними насадженнями з верби білої, в’яза гладенького та гіркокаштану кінського. Значна частина території проектованого заказника – це степові ділянки та ділянки деревно-чагарникової рослинності на схилах балки, дном якої протікає притока р. Стугна. На ставах та вздовж ділянок вільної течії струмка поширена прибережно-водна та сутоводна рослинність. У складі реліктового дубового рідколісся збереглися надзвичайно цінні 200-річні та навіть одне 400-річне дерево дуба черешчатого.

На території проектованого заказника існують надзвичайно сприятливі умови для цілого ряду тварин: кажанів, птахів, зокрема дятлів та сов. Значна їх частина охороняється Бернською конвенцією. Не менш важливе значення має збереження наявних на території об’єкта водно-болотних угідь. Вони представлені каскадом ставів та ділянками вільної течії річки, в яку збираються бічні притоки, у результаті чого формується справжній каньйон, дно якого по краю плеса ставів та вздовж русла вкрите стіною прибережно-водної рослинності, представленої угрупованнями очерету та рогозу. Прибережна рослинність дає прихисток таким коловодним птахам, як очеретянки та блакитний рибалочка, що охороняються Бернською конвенцією. Зарості ряски малої створюють кормову базу для качок. Значну площу займають степові біотопи, представлені асоціаціями типчака, пирію середнього, бородача та куничника наземного. Лучно-степові біотопи поєднуються з ділянками заростей груші звичайної, лоху, сосни, шипшини собачої, свидини та калини. Лучно-степові біотопи, заселені степовими гризунами, є місцем полювання совиних та яструбиних птахів, що знаходяться під охороною Бернської конвенції.

Джерело: Парнікоза І., Василюк О., Іноземцева Д., Костюшин В., Мішта А., Некрасова О., Балашов І. Степи Київської області. Сучасний стан та проблеми збереження. Серія: Збережемо українські степи– К.: НЕЦУ, 2009. – 160 с. з іл.

90. Яготинський гідрологічний заказник місцевого значення імені Кирила Розумовського

Проектований заказник розміщений у Яготинському районі на території водосховища Великого Супою площею 1040 га, Малого Супою № 1 площею 378 га та Малого Супою № 2 площею 421 га. Об’єкт є комплексом акваторії ставка та заплавних урочищ р. Супій. Створення об’єкта погоджено рішенням Яготинської районної ради від 27.10.2006 № 76-05-V.

Джерело: Рішення Яготинської районної ради Київської області п’ятого скликання «Про оголошення територій водосховищ Великого та Малого Супоїв гідрологічним заказником місцевого значення» від 27 жовтня 2006 року № 76-05-V.