Пролїсок/Запитання
| ◀ Спогадання | Пролїсок Запитання |
До сестри ▶ |
|
Запитання.
Коли буває ненароком
На тебе стомою війне,
І ти поглянеш пильним оком
На окружаюче сумне;
Коли роздивиш ся довкола
На безбережне море зла,
До лжи призвичиш ся, що згола
Людий нїкчемних опрягла…
То запитаєш журним криком:
Завіщо-ж люд носив хрести,
Смертельно вік боров ся з віком,
Губили страдників кати?