Прощання моряка

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фіалка , переклад — Юрій Отрошенко
Прощання моряка
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Фіалка

(музика В. Мельо)

З моря ніч, пітьма і вітровій,
Зорі ледь тріпочуть ув імлі.
Прощавай, кохана, світе мій,
Ждуть давно мене на кораблі.

Ждуть моря, мій шлях, штормами збурений,
Ждуть міста й дива, морів тих потойбік.
Тільки погляд твій зажурений
Не забуду, не забуду я повік!

Вір, щасливою годиною -
О порі, коли бузку цвісти,
Раптом, хвилю білопінную
За кормою, знов, - побачиш ти.

Знов, на берег, зустрічаючи,
Ти зійдеш, як сонечко ясне,
З криком: “Милий!..” - зомліваючи,
Поцілуєш, поцілуєш ти мене!

З криком: “Милий!..” обнімаючи,
Поцілуєш ніжно ти мене.

Посилання[ред.]

Примітка[ред.]