Псалми Давидови (1860)/12

◀ I

Псалми Давидови
Тарас Шевченко
I

• Цей текст написаний кулішівкою.
• Інші версії цієї роботи див. Псалом ΧΙΙ

Петербургъ: 1860

XII.

Чи Ти мене́, Бо́же ми́лий,
На-вікъ забува́ешъ,
Одверта́ешъ ли́це Свое́,
Мене́ покида́ешъ?
До́ки бу́ду му́чить ду́шу
И се́рцемъ боліти?
До́ки бу́де во́рогъ лю́тий
На ме́не диви́тись
И смія́тись!… Спаси́ мене́,
Спаси́ мою́ ду́шу,
Да не ска́же хи́трий во́рогъ:

»Я ёго́ поду́жавъ.«
И всі зли́і посмію́тця,
Якъ упаду́ въ ру́ки,
Въ ру́ки вра́жі. Спаси́ мене́,
Одъ лю́тоі му́ки.
Спаси́ мене́, помолю́ся
И воспою́ зно́ву
Твоі бла́га чи́стимъ се́рцемъ,
Псалмо́мъ ти́химъ, но́вимъ.