Скалки життя/Спец-репортер
| ◀ Страха ради комісарського | Скалки життя Спец-репортер |
Тисячі в одиницях ▶ |
|
— І де той Михасик запропастивсь? Тут таке діло навертається, а він гасає по якісь дурниці виконкомовські. Організували, реорганізували, переорганізували, понапереорганізували… Тьху, сухота! Без масла в рота не лізе.
— А з поганим маслом іще гірше буває, — резонно зауважив секретар: — і чого це ви нашого Михасика гудите? Хіба не він стонацять установ за день вибігає, в начканців через знайому маніпулянтку всі останні зводки витягне? По-американському працює, справжній спец-репортер, а ви…
— Та де ж він, ваш американський спец? Дивіться-бо:
Партком Вельми секретно.
Телефоноґрама редакторові „Ревмолота“.
Сьогодні об 11 год. веч. проїздом буде тов. Троцький. Активу організації в партклубі зробить доповідь про міжнароднє становище.
Секретар
— Де матеріял для репортера? Який матеріял для репортера? — раптом заґерґотала в'юнка фіґура в дверях.
— Михасику, любий, потрійний гонорар за інтерв'ю з Троцьким. Докажіть, що ви не аби-що, а спец-репортер „Ревмолота“.
— О-о! Кредитку на візника…
За хвилину редактор у вікно бачив, як Михасик вовтузив у спину флеґматичного ванька.
— І куди його понесло? Зараз тільки дев'ята година. Потяг в одинацять…
… На вокзалі Михасик ув Ортечека:
— Хочете, товаришу, службу показати? Беріть дрезину, їдьмо назустріч провіряти путь.
Закрутили чотирі добрих гупала машинерію, потаскали Михасика.
Засапані одхекуються на пероні найближчої зупинки, а Михасик уже попід віконням нишпорить, вигиркує:
— Екстрена телеґрама! Революційний і контрреволюційний рух у Парижі! Лондон біля моря! Із Сан-Франциско задешево переїздять у Чикаґо! Радіо про товариша Троцького! Троцький у нашому місті! Доповідь товариша Троцького!
Висока постать поманула горланя з вікна спального ваґона:
— Що ви там про мене кричите?
— Я — „Ревмолот“. Ось репортерський квиток. Редактор… партком… телефоноґрама… Накажіть вартовому пустити…… Об одинацятій годині редактор ізнов почув торохтіння візника.
— Товариш Троцький на вокзалі приймає членів парткому. Ось вам інтерв'ю, ось вам відчит про доповідь у партклубі.
— Яка доповідь? Вона-ж іще не починалась.
— Ну-у! Ось „Вісти“ вчорашні. На столі в тов. Троцького були. Доповідь на зборах харківської організації. Хіба за один день світ перевернувся, чи тов. Троцький свої погляди змінив?
— Михасику! Гонорар — рядок за десять. Варгань підзаголовки, щоб у вухах ляскотіли і в очах мелькотіли. Хай живе „Ревмолот“!
Михасик индичився, переказуючи вражіння:
— Мені що? Хіба мені вперше? Я колись і в Раковського інтерв'ю брав. А кумедно товариш Раковський вимовляє, знаєте: замісць незаможні селяни та „незамужні“. А потім ще: „кладіть меч в ножиці“.
… В друкарні робота шкварчала. Редактор сам випускати число прийшов.
— От Америка! Вони там іще слухають, а ми тут уже верстаємо повний звіт, — приказував хвальливо він, додивляючись, щоб після кожного ефектовного абзацу було в дужках — (гучні оплески).
— Як там був, — щасливо посміхався він, ідучи вдосвіта додому: „Taimes“ чи ,,Nu-iopk-Herald“ або-що. Резолюція тільки, скажу, та дебати не вмістилися — завтра будуть…Ранесенько прокинувся редактор і одразу до телефона:
— Партком. Секретаря. Товаришу, як вам подобається відчит про вчорашні збори?
— Які збори? Вони ж не відбулися. Товариш Троцький поспішав їхати далі. Ви ж знаєте…
Телефонна трубка покотилася на свіже число „Ревмолота“, де на першій сторінці великими літерами пишалося:
Доповідь т. Троцького в партклубі.
Харків, 6/XI–24.