Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/аврюшник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
А
аврюшник
Берлін: Українське слово, 1924

Аврю́шник, ка, м. Барашекъ-ягненокъ, годный въ будущемъ на авряка (см.). Ловкий аврюшник — хай росте. Мнж. 175.