Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/авряк

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
А
авряк
Берлін: Українське слово, 1924

Авря́к, ка́, м. Баранъ, оставляемый на плодъ. Екатериносл. г. Бач, який кучерявий баранчик, — треба на авряки кинути. Мнж. 175.