Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/аксамит

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
А
аксамит
Берлін: Українське слово, 1924

Аксами́т, ту, м. = Оксамит. Через улицю перезва нам дороженьку перейшла; а все в злоті, в аксамиті і в червоних чоботях. Мет. 236.