Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/анталюз

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
А
анталюз
Берлін: Українське слово, 1924

Анталю́з, за, м. Серебряная монета, получившая, путемъ особыхъ пріемовъ владѣльца ея, чудесную силу возвращаться къ хозяину (въ нар. повѣрьяхъ). Чуб. III. 23. См. інклюз.