Словарь української мови (1924)/анталюз
Зовнішній вигляд
◀ антал | Словарь української мови А анталюз |
антам ▶ |
|
Анталю́з, за, м. Серебряная монета, получившая, путемъ особыхъ пріемовъ владѣльца ея, чудесную силу возвращаться къ хозяину (въ нар. повѣрьяхъ). Чуб. III. 23. См. інклюз.