Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/інклюз

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
І
інклюз
Берлін: Українське слово, 1924

Інклю́з, за, м. По народн. повѣрью: неразмѣнная серебряная монета, которая, данная въ уплату, возвращается обратно къ своему хозяину. Ез. V. 255. См. Анталюз, инслиза.