Словарь української мови (1924)/іно

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
І
іно
Берлін: Українське слово, 1924

Іно́, нар. Только, лишь. Чуб. II. 50. Грин. III. 203. Все може нагородитися, іно страх ніколи. Ном. № 4399. Не прийшла ні снідати, ні обідати, іно прийшла роду одвідати. Чуб. III. 124.