Словарь української мови (1924)/архимандричий
Зовнішній вигляд
◀ архимандрицтво | Словарь української мови А архимандричий |
архимник ▶ |
|
Архимандри́чий, а, е. Архимандритскій. Ввійшов архимандрит. На його грудях заблищав архимандричий хрест. Левиц. Пов. 317. Архимандрича ряса. Морд. П. 32.