Словарь української мови (1924)/бабин

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бабин
Берлін: Українське слово, 1924

Ба́бин, на, не. 1) Принадлежащій бабі, бабинъ. Танцювали миші по бабиній хаті. Чуб. V. 515. 2) Ба́бине літо. Бабье лѣто. Теплые дни осенью, когда летаетъ паутина, которую тоже называютъ ба́бине лі́то. 3) Ба́бин пес. Зоол. Phalaena caja, медвѣдица. Вх. Лем. 425.