Словарь української мови (1924)/бабин
| ◀ бабизна | Словарь української мови Б бабин |
бабинець ▶ |
|
Ба́бин, на, не. 1) Принадлежащій бабі, бабинъ. Танцювали миші по бабиній хаті. Чуб. V. 515. 2) Ба́бине літо. Бабье лѣто. Теплые дни осенью, когда летаетъ паутина, которую тоже называютъ ба́бине лі́то. 3) Ба́бин пес. Зоол. Phalaena caja, медвѣдица. Вх. Лем. 425.