Словарь української мови (1924)/бабинка
| ◀ бабинець | Словарь української мови Б бабинка |
бабинський ▶ |
|
Баби́нка, ки, ж. Ум. отъ баба 1? Встрѣчено въ слѣд. однокуплетной пѣснѣ: Ой нікого так не люблю, як свою бабинку, та даю їй сіна їсти в сіньох за драбинку. Гол. IV. 496.