Словарь української мови (1924)/бадилина
| ◀ баденя | Словарь української мови Б бадилина |
бадилля ▶ |
|
Бадили́на, ни, ж. Стебель, трость, былинка. Ном. № 8120. Мил. М. 26. (Соловейко) сидить на дерезині, співає, аж бадилина під ним гойдається. Левиц. I. 118. Ум. Бадили́нка. Ув. Бадиляка.