Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бадилля

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бадилля
Берлін: Українське слово, 1924

Бади́лля и баді́лля, ля, с. соб. Стебли, былинки, ботва. Грин. II. 86. От вони викопали картоплю, а йому оставили саме бадилля. Рудч. Ск. I. 52. Ум. Бади́ллячко.